Серія «Спадок Гетьманщини. Конотопщина козацька» поповнилась томом 4
«Ревізія міста Конотоп 1782 року. Посполиті та духовенство», книга 1-а
«Ревізія міста Конотоп 1782 року. Рядове козацтво», книга 2-а.
Вперше опубліковані документи ревізії Конотопа 1782 року, які містять цінні відомості про поіменний та соціальний склад, чисельність, вік і родинні зв’язки мешканців цього самобутнього міста Гетьманщини, розповіли у видавництві “Кліо”.
Книги будуть важливі для досліджень історикам, краєзнавцям, генеалогам та усім, хто цікавиться історією України, або шукає інформацію про своїх прародичів.
Незмінний упорядник серії – кандидат історичних наук Олександр Тригуб, у вступній статті акцентує нашу увагу на тому, що
«Одним із ключових кроків, націлених на остаточне знищення автономії українського соціуму, безперечно, стала ревізія 1782 р. Вона не тільки мала на меті здійснення фіскального обліку людності Гетьманщини, а й перетворилася на інструмент цілеспрямованого соціального тиску, передусім щодо козацького населення. Надзвичайно показовим у цьому контексті був механізм примусового «вписування» козаків до селянського або міщанського стану без їхнього відома й згоди, що суперечило як усталеним правовим традиціям Гетьманської України, так і задекларованим Петербургом принципам збереження «місцевих прав». Таким чином, ревізія 1782 р. не лише фіксувала нову соціальну структуру, а й водночас насильно перекодовувала її в імперському ключі.
Дослідження регіональної специфіки цього перепису та форм спротиву з боку місцевих громад – зокрема в м . Конотоп – заслуговує на особливу увагу. Основний масив джерел із цієї проблематики зберігається в Центральному державному історичному архіві України у м. Києві (ЦДІАК України), насамперед у фондах 1751 (Городовий магістрат м. Конотоп), 1835 (Конотопський повітовий суд) і 206 (Новгород-Сіверське намісницьке правління). Опрацювання та запровадження цих матеріалів до наукового обігу, безперечно, сприятиме глибшому розумінню механізмів колоніального адміністрування, що відбувалися в Конотопі в останній чверті ХVІІІ ст.».
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ