Шосткинці застрягають у ліфтах втричі більше
З початком масових ракетних ударів і аварійних вимкнень світла навантаження на працівників ліфтового господарства Шостки зросло втричі.
Днями після планового увімкнення світла шосткинка Світлана Ковальчук скористалась підіймачем. Проте механізм забарахлив і зупинився зі своєї пасажиркою в середині. Світлана подзвонила диспетчеру.
«Все сталось о 19-30. Диспетчер сказала, що ліфтер живе у мікрорайоні Капсуль – це дуже далеко. Машини аби він виїхав на виклик, у них немає. Тож приїхати він не може. Я запитала, що мені тепер робити, а у відповідь почула: «Я спробую йому додзвонитись. Але не гарантую, що Ви вийдете з ліфта». Тобто мені потрібно було ночувати у ліфті», – розповідає Світлана.
З пастки шосткинку дістали сусіди.
«Диспетчер попередила, що б ні в якому разі не намагались вийти з ліфта самостійно, бо це небезпечно. Але залишатись на ніч там теж не можна було, то ж довелось ризикувати. На щастя, я застрягла саме на своєму 7-му поверсі», – говорить Світлана.
Статистика викликів “застряглих у ліфті” збільшилась, коли почали вимикати світло
Щодня по 10 -15 викликів від шосткинців, які застрягли в ліфті отримують електромонтери Шосткинського ліфтового господарства. Раніше подібні ситуації були поодинокі.
«Графік став незрозумілим, є аварійні відключення. Бажано не користуватися ліфтом за 15 хвилин до планового відключення і в комендантську годину», – говорить начальник ділянки по ліфтах Шостки Василь Матлай.
У Шостці працюють дві аварійні служби ліфтів. Одна – у центрі міста, інша – у 32-му мікрорайоні. Ліфтери говорять: головне самому не намагатись вибратись із пастки. Це дуже небезпечно.
«Щоб звільнити людину, мені треба дістатися за адресою: по ожеледиці, снігу, дощу… Вже безпосередньо на місці виклику мені треба визначити, де саме в шахті знаходиться ліфт, запитати у людини як вона почувається, заспокоїти її», – зазначає електромеханік ліфтового господарства Шостки Василь Омельченко.
На визволення однієї людини, як мінімум, йде пів години. Але ще потрібно враховувати час на дорогу, який витрачає працівник, адже свого транспорту ліфтове господарство Шостки не має.
«У нас немає свого транспорту й особливо важко працювати вночі. До того ж, у цей час дуже часто застрягають особи в стані алкогольного сп’яніння. Вони поводять себе неадекватно, погрожують. Тож така робота несе ризики для життя та здоров’я», – наголошує Василь Омельченко.
Раніше викликати визволителя шосткинці могли через спеціальний засіб зв’язку встановлений у ліфті. Наразі ці прилади не працюють. Хоча, якби вони були справні, говорять працівники, це дуже б полегшило роботу. «Той, хто застряг, може виявитися без телефону, у когось зв’язок не ловить. Наприклад, у кутових під’їздах, у ліфті зв’язок не працює. Людина може сидіти в пастці годинами, не додзвонившись до диспетчера», – зазначають ліфтери.
Наразі з 13 працівників – 60% пенсійного віку. Знайти їм заміну важко, бо молодь не хоче працювати за мінімалку. До того ж щоб навчити нового електромонтера знадобиться 3 роки.
Шосткинське ліфтове господарство, у штаті якого 8 електромеханіків, обслуговує 200 ліфтів. Торік капітально відремонтували 28 з них. Вони оснащенні сучасним обладнанням.
Наразі тариф за обслуговування ліфтів складає 50 копійок з квадратного метра. Як говорять шосткинські ліфтери, це дуже мізерна оплата. Вони наводять порівняння: у Сумах мінімальний тариф – 1 грн 50 коп., в Конотопі – 1 грн 70 коп.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ