2 гектари землі для кожного українця: як їх отримати у Сумах та чи можливо це взагалі?

В Україні на підконтрольній території 32,3 мільйона гектарів землі, яка призначена для сільського господарства, за даними Держгеокадастру на 29 травня 2021 року. Й хоча неприватизованих земель в Україні лишилось, за словами члена наглядової ради Української ради бізнесу, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, не більше трьох мільйонів, за законом, кожен українець має право на безкоштовні 2 гектари землі від держави для ведення особистого сільського господарства. Є й процедура за якою їх можна отримати, про неї та вірогідність з нею впоратись та отримати землю – у цьому матеріалі.

Процедура однакова в усіх регіонах, зокрема й на Сумщині. Утім треба зважити на те, що до 1 серпня 2021 року у Сумській територіальній громаді діє мораторій на отримання цієї землі. Його ввели під час останньої сесії міської ради 26 травня. Пояснили це тим, що останнім часом до міськради надійшло багато заяв на отримання землі від людей з Київщини, а місцева влада хоче, щоб землі отримували місцеві мешканці.

Шість кроків до двох гектарів

Так, кроків не багато, але кожен приховує свої скелети у шафі. Все, що потрібно зробити, щоб приватизувати землю, прописано у Земельному кодексі України, зокрема у статтях 122 та 118.

1. Визначитись з місцем розташування бажаних 2 гектарів. Шукати треба землю державної або комунальної власності на Публічній кадастровій карті України. Земля може бути у будь-якій точці країни, однак треба розуміти, що й оформлювати її треба буде у місцевих органів влади.
2. Написати та подати заяву місцевого до органу влади. Визначившись із землею починається паперова робота. Необхідно написати заяву, де вказати цільове призначення землі (для ведення особистого селянського господарства), розмір ділянки, а також додати до заяви викопіювання (прінт-скрін) з кадастрової карти, де виділити бажаний шматок землі, а також копію паспорту та ідентифікаційного коду. Приклад заяви. Далі треба подати цю заяву до обласного управління держгеокадастру до сільської ради. Якщо земля у комунальній власності, то до місцевих органів, якщо у держаній – до управління держгеокадастру. За 30 днів на заяву мають відповісти.
3. Розробити проєкт землеустрою із землевпорядником. Землевпорядники – це спеціалісти, які виїжджають на місце, роблять заміри та готують необхідні документи щодо використання землі. Ця послуга платна, ціна коливається залежно від організації.
4. Створений проєкт землеустрою треба віддати управлінню Держгеокадастру для узгодження. Це можна зробити самостійно, так і доплатити землевпоряднику, щоб він це зробив сам.
5. Узгоджений Держгеокадастром проєкт землеустрою затверджує орган місцевого самоврядування, де знаходиться земельна ділянка. До проєкту треба також додати лист, де пояснити, що проєкт Держгеокадастр узгодив тепер треба погодження місцевої влади.
6. Останній крок – зареєструвати 2 гектари у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це роблять місцеві центри надання адмінпослуг або нотаріуси. З собою треба мати:

• витяг з Державного земельного кадастру, його роблять під час четвертого кроку у Держгеокадастрі.
• рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність (з п’ятого кроку);
• копія та оригінал паспорту заявника та ідентифікаційного номера;
• підтвердження оплати адміністративного збору;

І у нотаріуса чи у ЦНАПі треба буде написати заяву про реєстрацію права власності. Реєстрація триватиме не більше 5 днів.

Докладніше

Розберемось покроково, які складнощі та питання можуть виникнути на кожному з етапів.

Пошук землі

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, найскладніше – знайти вільну землю, а також визначити чи дійсно земля – вільна. Це буде найбільш тривалий процес, бо треба уточнити низку моментів.

“Зараз в цілому по країні є близько трьох мільйонів гектарів вільної землі, яка не приватизована. Це зокрема й землі, які передали громадам, щоб вони могли здавати їх в оренду. І з великою ймовірністю на ці землі вже укладені довгострокові договори. І землі, яку теоретично можна отримати під сільське господарство близько одного мільйона гектарів”, – говорить Михайло Соколов.

Тобто кожну ділянку, яка на публічній кадастровій карті вказана, як вільна, тобто в комунальній чи держвласності, треба все одно додатково перевіряти. Експерт радить вже на цьому етапі залучати місцевих землевпорядників, які допоможуть точно з’ясувати чи можливо отримати цю землю та у чиїй вона власності.

Ще один важливий, за словами експертки із земельних питань, засновниці власного агентства, яке надає послуги з оформлення землі, Оксана Левченко, треба перевірити чи не включена обрана ділянка до переліку тих, які продаватимуть на земельних торгах. Це можна перевірити на сайті Держгеокадастру у розділі “Земельні торги”. Наприклад, у Сумській області на момент 27 травня 2021 року ділянок, які будуть продавати з молотка – 130, з них землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 114. Відповідно ці землі неможливо приватизувати, навіть якщо їх ще не виклали на торги.

На етапі вибору землі теж варто перевірити чи є земля особливо цінною. Інформацію про те, які типи землі є особливо цінними, можна знайти знову ж таки у Земельному кодексі України у статті 150. Якщо земля цінна, треба буде на етапі створення проєкту землеустрою проводити державну землевпорядну експертизу, а це додатковий час та гроші.

Ще один момент, про який розповідає Михайло Соколово – це землі колишніх колгоспів. До 2019 року їх вважали державною власністю, а з 2019 року цими землями розпоряджаються вже сільські ради. Це матиме значення на наступному етапі.

Заява

У статті 118 Земельного кодексу України є усі пункти, які мають бути у заяві. Про них вже писали, але щоб упевнитись і налаштуватись на мову канцеляризму можна спершу перечитати 118 статтю.

Варто, зі слів Оксани Левченко, звернути увагу саме на викопіювання й належно оформити його.

“Це має бути викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки. Також орієнтовний розмір земельної ділянки, адже це не обов’язково точні два гектари. На викопіюванні обов’язково зазначається місце з вказанням населеного пункту та кадастрового номера земельних ділянок, які поруч, якщо такі є. А також внизу пояснити значення усіх умовних позначень на карті (ліній, кружечків, квадратів)”, – говорить експертка.

Таку заяву маю розглянути за 31 день. Під час подачі треба мати два пакети цих документів (самої заяви та викопіювання). І на зразку, який залишаєте собі, попросити поставити відмітку з датою, коли цей пакет документів прийняли на розгляд. Це важливо, адже за в Україні є закон “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. У 1 статті цього закону є поняття “мовчазної згоди” – якщо орган влади не дає позитивної чи негативної відповіді протягом призначеного для якогось процесу терміну, у цьому випадку – протягом 31 дня, на 32 день “мовчання” можна вважати дозволом продовжити процес оформлення документів.

Якщо на заяву отримали відмову, вона має бути обґрунтована, наприклад, якщо не доданий якийсь документ або не точно склали заяву. Тоді все можна виправити й подати заяву ще раз. Може бути й таке, що обґрунтування відмови пролежить закону, наприклад, просять надати документи, які не потрібні для розгляду цієї заяви, тоді відмову можна оскаржити у суді. Оксани Левченко розповідає, що суд може зобов’язати переглянути заяву, але чиновники знову можуть дати відмову. У такому випадку дорога ще раз до суду. Вдруге, якщо відмова обґрунтована незаконно, суд зобов’яже чиновників дати дозвіл.

Проєкт, його реєстрація у Держгеокадастрі та Держреєстрі речових прав

На етапах підготовки проєкту треба обрати землевпорядника та укласти з ними договір. Як таких “скелетів у шафі” на цьому етапі майже не має, говорить експерт Михайло Соколов. Головне обрати кваліфікованих спеціалістів чи спеціаліста. В Україні є реєстр інженерів-землевпорядників, де можна перевірити кваліфікацію, чи має землевпорядник відповідний сертифікат. А також варто звернути увагу на досвід саме в приватизації двох гектарів. І порівняти ціни, щоб не переплатити.

Коли проєкт готовий, в управлінні Держгеокадастру його маю погодити. Фактично на цьому етапі земельній ділянці присвоюють кадастровий номер. І вже з кадастровим номером у нотаріуса або у ЦНАПі землю реєструють у Держреєстрі речових прав.

Реальність отримання землі

“Шлях отримання земельної ділянки не легкий. Але якщо бути наполегливим і відстоювати свої інтереси, все вийде”, – говорить експертка Оксана Левченко.

Інший експерт член наглядової ради Української ради бізнесу, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов – протилежної думки.

“Ми маємо розуміти, що кількість вільної землі в Україні ніяк не відповідає тій кількості людей, які бажають отримати землю. Я не маю свіжих даних, але на момент кінця 2019 року в Україні заяв на отримання двох гектарів було близько трьох мільйонів, це ще тоді було у кілька разів більше, ніж наявної землі. Коли тільки цей закон вступив у дію приватизувати землю було значно простіше і більш реально, зараз це майже неможливо” – говорить Михайло Соколов.

Інший шлях

Вище ми згадували, що в Україні існують земельні торги. І якщо оформити землю не вдасться, її можна придбати на торгах за ціною нижче, ніж купувати у когось з оголошення в інтернеті. На сайті Держгеокадастру є графік проведення торгів також там можна знайти інформацію як на ці торги потрапити.

Щодо цін. У “довіднику показників нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в Україні” на 1 січня 2021 є перелік цін у кожній області. Ціни вказані за гектар землі. На Сумщині ціна гектару рілля – 26 793 грн. Якщо потрібна земля під багаторічні насадження, то ціна гектару – 67 015 грн за гектар. На землю під пасовище – 4 674 грн за гектар, а для скошування сіна – 6 522 грн за гектар.