76-річна глухівчанка – про те, що їсти і які вправи робити, аби пробігати по 10 км
Хтось у 76 років ледь не усю кімнату займає ліками. А от у Катерини Шведової в аптечці – лише йод, зеленка та спирт, пише t1.ua. Бо вся кімната пенсіонерки відведена під спортивні нагороди жінки. Причому не лише ті, які Катерина Феодосіївна отримала в молодості, а й ті, що їх здобуває зараз. Серед останніх – медалі з легкоатлетичного чемпіонату Білорусі серед ветеранів.
І дарма, що змагатися за перемогу прибули учасники віком 35+ аж із 13 країн. Саме наша Катерина Шведова у свої 76-ть здобула золото у штовханні ядра та стрибках у висоту.
Замість атлетичної доріжки – дорога на дачу
Займатися спортом я почала ще з пелюшок, – жартує співрозмовниця. – Продовжила, коли десять років щодня ходила пішки до школи й назад (а це по чотири кілометри). Не припинила тренувань під час навчання в технікумі. А потім настільки закохалася у спорт, що ні заміжжя, ні діти та внуки не стали на заваді моїм тренуванням.
Тож і тепер кожен новий день жінка починає із 10-хвилинної зарядки. Далі снідає та біжить у справах.
У Глухові займатися спортом майже немає де. Тому, замість атлетичної доріжки, в пенсіонерки – дорога з дому на дачу. Часом цю відстань Катерина Феодосіївна долає пішки, часом – велосипедом, але ніколи – маршруткою. Бо рух, переконана пенсіонерка, – то запорука здоров’я.
Аби потренуватися в стрибках у довжину, їжджу велосипедом до місцевого інтернату, де є відповідна яма. А у висоту пострибати тренуюся безпосередньо на змаганнях, – каже спортсменка.
Крім стрибків, Катерина Шведова опанувала волейбол, баскетбол, штовхання ядра, біг, метання списа, лижі.
У мене немає наставника. Тож, якщо це новий для мене вид спорту, ази переймаю, коли по телевізору переглядаю змагання професіоналів. А потім пробую повторювати за ними. Хоча, – зізнається, – виходить не зразу. Так, коли вчилася метати спис, ледь вухо собі не відірвала. А коли стрибала у висоту, то бігла кроками, як під час стрибків у довжину.
Із коханим чоловіком познайомив стадіон
Втім Катерині Феодосіївні до труднощів не звикати. Набагато важче їй сидіти і нічого не робити.
То вже звичка така, – пояснює. – Коли ми були школярами і студентами, то весь вільний час проводили як не на стадіоні, так на водоймі. Навіть із чоловіком познайомилася на стадіоні. У нього любов до спорту з роками згасла, а от у мене – навпаки: лише зміцніла.
Протягом дорослого життя Катерина Шведова перепробувала чимало робіт: електромонтера, чергової на електростанції, завідувачки навчально-спортивного відділу. Була навіть поштаркою з доставки термінових телеграм та організаторкою концертів цирку. Але завжди знаходила можливість брати участь у змаганнях. Заводи, фабрики, організації шикувалися до неї в чергу, аби Катерина ввійшла до складу їхньої команди та допомогла здобути перемогу. Бо тоді спорт – це було престижно!
Не те, що зараз: діти спортом не займаються, навіть гуляти не ходять! – емоційно зауважує жінка. – Якось прийшла я влітку на водойму потренуватися в плаванні і бачу: прийшла сім’я, 12-річний хлопець із відверто зайвою вагою зайшов у воду, плавати не вміє, змерз, мама вже рушничком його зустрічає, витирає, вдягає, ковбаскою годує. Та він сам мав би це все робити! І менше ковбасу наминати, а більше спортом займатися!
У 65 почала стрибати у висоту
Вийшовши на пенсію, Катерина Шведова стала членом ветеранської Федерації легкої атлетики України. 2006-го вперше взяла участь у чемпіонаті Європи, що відбувався в Польщі. У 65 років уперше заявилася на стрибки у висоту. Коли зустріла 70-річчя, вперше у своєму житті пробігла 10 км, ще за й скільки – за годину й чотири хвилини. А коли через п’ять років знову подолала цю дистанцію, то сама собі не повірила – вклалася в той самий час. Таке враження, що тіло Катерини Феодосіївни не підвладне вікові!
То гени, постійний рух і оптимізм, – пояснює жінка. – Крім того, я стараюся не вживати цукру та жирної їжі. Не переїдаю. Що простіша страва – то корисніша. Часто п’ю воду і з води, в якій розводжу чайну ложку меду та дві чайні ложки яблучного оцту, щоранку починаю свій день.
Дозвілля пенсіонерки – це теж не сидіння перед телевізором.
Відпочивати треба так, щоб аж кістки хрустіли, – жартує жінка. – Лежати на пляжі – то не для мене. А от влаштувати туристичну мандрівку – супер! Колись я в такі подорожі брала дочок, потім онучок. Шкода, що зараз це мені не по кишені.
Втім безгрошів’я для Катерини Феодосіївни – зовсім не перепона, щоб не їздити на змагання. Хоча фінансів треба ого-го!
Раніше спорт потужно фінансувався державою. Якщо я брала участь у змаганнях, мені оплачували все: проживання, харчування. А зараз я мушу власним коштом поїхати, сама себе забезпечити житлом і їжею на період змагань, ще й заплатити за участь, – зізнається жінка. – Коли вийшла на пенсію і доходи стали мізерні, років із 15-ть їздила в Крим на збирання винограду. Зараз по пару гривень із пенсії відкладаю і трохи допомагають добрі люди. А як їду виступати за кордон, то рахую, аби вистачило коштів на квиток і членський внесок, харчі ж везу з дому, щоб дешевше було.
За свою спортивну кар’єру Катерина Шведова стала багаторазовою чемпіонкою України, призером чемпіонатів Європи та світу з легкоатлетичного багатоборства. Лише за останні 15 років спортсменка взяла участь у майже 150 офіційних змаганнях.
Коли торік у складі обласної команди представила рідну Сумщину на Всеукраїнських іграх ветеранів, то серед десяти спортсменів була єдиною в команді жінкою, причому на 20 – 25 років старшою за колег-чоловіків. Але це не завадило Катерині Феодосіївні здобути найбільше очок для команди. Тому, коли чує про себе вислів «жіночка похилого віку», усміхається:
Я не похилого, я поважного віку. Бо спорт не дає мені постаріти!
