“Більше купляють жінки”: Сумчанин – про свій бізнес із виготовлення каное (відео)
Сумчанин Андрій Яковлєв виробляє каное з 2014 року. Також він є розробником власного бренду Ginkgo Canoe. Майстер розповів Суспільному про власний досвід, цінову політику, стан українського ринку та про те, хто вони – покупці таких човнів.
За фахом Андрій Яковлєв – фінансовий менеджер. Спочатку чоловік працював в банку, згодом відкрив невеличку фірму з доставки. Зрозумів, що хоче займатися будівництвом човнів після відвідин свого друга, який мав досвід у створенні каное. Під час прогулянки на ньому річкою, говорить Андрій, відчув, що “хочу будувати такі круті речі, бо вони – справжні”.
Протягом 6 років чоловік працює у майстерні. Для цього винаймає 48 м².
“Уже кілька разів її перебудовував. Досвід росте – я розумію, що треба робити нововведення”, – розповідає він.
Як навчитися будувати каное
“Є книжка, де розповідають, як їх будувати. То – класно, але це не все. Пишуть: вам треба пофарбувати зовні – і крапка. Не вказана ні марка фарби, ні скільки це часу, якою має бути температура приміщення, вологість, які брати валики для фарбування, матеріали тощо. Сам маєш якось знайти. Є ютуб, інстаграм. Можна все подивитися, але лише власний досвід може дати цінну інформацію”.
Вартість та собівартість човна
Продає такі човни за 4,5 тисячі доларів. Говорить, що збирається підняти ціну до 5 тисяч через проблеми з матеріалами. “Була ціла історія: замовити деревину. Виявилося, що нікому не цікаві твої гроші: не можеш заплатити за 40 кубів фури і бути конкурентом. Цього року довелося двічі їздити до Карпат: домовлявся, купив. Ціна має зрости, хоча я б не хотів цього”.
Про фінансові втрати розповідає: “Якщо знати, які матеріали та де купляти, і як все це робити, то в принципі це – 1,5 тисячі доларів. Якщо шукати їх, то готуватися потрібно до 2-х тисяч, а, може, й більше, бо ще – й час. Якщо працювати три місяці, виходить по 1 тисячі на одному човні. Це – невеличка зарплата за такий труд”.
Ринок потрібно робити самостійно
“У кожній країні є свої майстри – в Німеччині, в Британії, в Чехії, в Польщі, – я знаю. Навіть – у різних техніках. Наша країна – велика, великий і ринок. Виявилося: його потрібно було зробити самостійно. Я такого не очікував. Думав: зробив човен, виклав – і все продалося. Просто ще немає розуміння. Люди шукають щось нове. І знаходять таких хлопців, як я”, – розповідає майстер.
Пан Андрій говорить, що багато матеріалів, які він використовує в роботі, – з Америки.
“Тобто, ми працюємо з одними і тими самими речами. Це – фарба, лак – 100%. Інформація – також англійською. Треба знати мову – і тоді все буде добре. В американців все набагато простіше. Є кілька фірм. Деякі з них роблять каное сотнями. І ніхто не буде паритися, що радіус не той, наприклад”, – розповідає він.
Хто в Україні купує каное
Андрій Яковлєв говорить, що більше його роботи купляють жінки. “Дівчата дуже полюбляють човни. У них реакція – дуже крута. Чоловіки стримані. Їм потім подобатиметься гребти, але щоб побачити – і на око одразу закохатися, то – ні. Жіноча половина – вона купує”, – розповідає майстер.
За його словами, наразі доводиться орієнтуватися на VIP сегмент. “Коли все починалося, у 2014 році, курс долара становив 8 гривень. Тоді ринок був набагато більшим. 4,5 тисячі не були космічною сумою. Наразі такі гроші просто так не викладуть. Нові економічні реалії, звісно, все змінили”.
Скільки може прожити човен
За словами Андрія Яковлєва, каное може слугувати стільки, скільки живе деревина. “Є екземпляри, яким – по 100 років. Їх реставрують. Розбирають дерев’яний каркас: якісь палички зламалися, замінили, щось підклеїли, нова тканина тощо”, – розповідає він.
Майстер дає гарантію на 5 років. “Якщо якийсь конструктивний фейл, то я приймаю назад чи ремонтую, міняю”, – сказав він.
Історія назви бренду Ginkgo Canoe
За словами пана Андрія, назва бренду до нього прийшла раптово. “Ginkgo – прикольні рослини. Я про них читав, коли був малий. Знаю, що вони довго живуть, дуже красиві. Потім виявилося, що Гете жив у Веймері – місті, в якому я народився”, – згадує він.
По-друге, говорить, її листя схожі на весла. “Всюди, де я жив, вони були. У моїх батьків – дача в Іволжанському, там поряд – Ginkgo ростуть. Поблизу квартири в Сумах, де я мешкав, – сад з ними. Мільярд років минули, а вони – ще актуальні і каное – такі самі. Є пластикові, є мотори, але попит на човни залишився. Я хотів, щоб такий зв’язок був”, – зазначив майстер.