Cад на Сумщині поверне колишню славу
Воздвиженський сад, що на Ямпільщині, поверне свою колишню славу. Про це запевняє директор новоствореного підприємства «Воздвиженський яблуневий сад» Роман Міхелідзе.
Підприємець розповів про свої плани, які виявилися надзвичайно амбітними.
Романе, розкажіть про сад, за яким ви доглядаєте.
Воздвиженський сад має площу 187 гектарів, з яких більш-менш розчищено 60-70 гектарів. Тут вирощується близько 120 сортів яблук, частина з яких унікальні і збереглись лише у Воздвиженському. Тож, наш сад має велику цінність.
Окремі сорти користуються великим попитом, адже нічим не поступаються закордонним і, навпаки, мають переваги перед ними. Зі свого боку ми принципово не застосовуємо хімічні препарати і ведемо перемовини з компанією «Органік Стандарт», яка сертифікує землю по стандарту «Органік», щоб наш сад отримав відповідний статус.
Чому досі розчищена лише третина площі саду?
Для того, щоб привести всю територію в порядок, нам потрібна спеціальна техніка. Зрозуміло, що руками на такій величезній площі нічого не зробиш. Ми ведемо перемовини з компанією «Ферарі», яка окрім виробництва автомобілів, має лінійку по виробництву садової техніки. Ця техніка нам вкрай необхідна, але коштує вона дуже дорого.
Чи бачите Ви перспективу?
Так, безумовно. Ми шість років вивчали цей сад, його потенціал і шукали інвестора, який міг би вкласти в нього гроші. Ми прекрасно розуміли, що для цього буде недостатньо кількох тисяч доларів, бо потрібна дороговартісна техніка, тож шукали саме потужного інвестора.
Нещодавно нам посміхнулася удача – знайшовся партнер. Це ІТ – компанія, яка не має прямого відношення до сільського господарства, але готова інвестувати в нього кошти. Зараз ми підготуємо план, на підприємство зайдуть кошти і ми будемо готові створити 20-25 робочих місць вже в цьому році.
Що саме зацікавило інвестора?
Багата історія нашого саду. Люди, які її вивчають, просто приголомшені. В Російській імперії не було аналогів такому господарству, як у Воздвиженському. Там було все сучасне обладнання.
Коли вони вирішили закласти сад, то посадили липову алею і 10 гектар молодого саду, який був привезений з Італії. Через два роки він не приніс очікуваного результату, саме тоді було прийнято рішення на базі Воздвиженського саду проводити свою селекційну роботу. Як наслідок, тут було винайдено багато видатних сортів яблук, які отримали 11 золотих медалей на конкурсах. В радянські часи Воздвиженський сад також був дуже відомим – він обмінювався посадковим матеріалом з багатьма країнами світу. Це було одне з найбільших господарств в СРСР. Більше того, на величезній території Радянського Союзу було лише 4 такі станції, які займалися селекційною роботою. Скажу більше, тут є яблуня, якій вносили пилок 18 років, щоб вона дала врожай.
У роки незалежності сад також підтримували у належному стані, занепад почався десь з 2002 – 2003 років, коли його запустили і він перестав бути комусь цікавим. Багато було в цей час втрачено, але, на щастя, сорти були збережені всі.
У цьому році небувалий врожай яблук, з чим це пов’язано?
По-перше, погодні умови дуже нам посприяли і, по-друге, наші молитви були почуті. Пам’ятаю, коли я тільки прийшов у цей сад, то побачив такий же врожай, а останні 8 років він був маленьким. Тому є багато об’єктивних причин – яблуні побиті грибком, який треба прибрати . Для того, щоб застосувати бордоську суміш, нам потрібні хороші обприскувачі, а вони коштують від 40 до 50 тисяч євро, а нам їх на таку площу потрібно щонайменше два. Нам потрібне вапно, мідний купорос, спеціалісти по обрізці дерев…
У садоводстві є таке поняття, як регулювання врожайності. Ми можемо отримувати врожай щороку, а можемо через рік. Багато професорів пишуть про те, що доцільніше це робити через рік. Рік, коли сад буде відпочивати, ми будемо брати генний матеріал, робити прищепи.
До речі, великий врожай – це не завжди добре. Зараз закупівельники дають за яблука копійки, яких не вистачить повернути навіть те, що було вкладено. Тож, ми ведемо перемовини з невеликими промисловцями, які виготовляють якісний сік «Біо», яким спробуємо продати наші яблука.
Чи не плануєте розпочати обробку яблук саме в Воздвиженському?
Плануємо, більше того, ми хочемо повернути не лише обробку, а і все, що тут колись було. Ми знаємо, що тут була кондитерська фабрика. Зараз ми шукаємо документи, які дадуть нам підстави виготовляти продукцію за старими рецептами: це пастила, цукерки, джеми…
Я думаю, на наступний рік ми закладемо фундамент нового виробництва і підготуємося до наступного врожаю. Взагалі, наша мета з інвестором – об’єднати всі старі сади Сумської області. Спочатку замкнемо Ямпільський район, де біля 350 гектарів садів та Середино-Будський район.
Що для цього потрібно?
Ми порахували, що лише на закупівлю обладнання потрібно 500-600 тисяч євро. Окрім того, ми ведемо перемовини з Путивльським та Конотопським аграрними технікумами про те, щоб їх студенти проходили практику саме у Воздвиженському, а для цього потрібне житло. Тож, ми заклали в бюджет ремонт двоповерхового будинку в центрі села і хочемо зробити з нього хостел, де молодь зможе проживати.
Чому сьогодні така увага приділяється органічним продуктам? І чи це дає переваги для Воздвиженського саду?
Все просто, багато азійських країн активно розвиваються. Люди, які заробляють кошти, хочуть харчуватись смачним і якісним продуктом. Так, в минулому році на експорті органічних продуктів Україна заробила 400 мільйонів, а в цьому очікується 1 мільярд. Попит величезний і він росте – всім набридло їсти несмачне.
Якщо порівняти наше і польське яблуко, то у польського нема ні запаху, ні смаку, є лише сік і все. В той же час, вченими доведено, що старий генний матеріал більше вітамінізований, містить більше заліза і всього іншого. Тож, потенціал у нашого саду дійсно величезний.
До речі, на 17 жовтня ми плануємо провести на базі Воздвиженського саду міжнародну конференцію і презентувати наші сорти. На неї приїдуть промисловці з багатьох країн світу.
Джерело: yampil.info