Дивний вирок: у Сумах дали 15 років зрадникам, яких відпустили додому
Сумська обласна прокуратура відзвітувала про чергову «перемогу» на юридичному фронті. Трьох українців, які воювали на боці РФ і потрапили в полон, засудили до 15 років тюрми з конфіскацією майна. Звучить грізно, якби не одне маленьке «але»: вирок заочний. А це породжує цілу купу незручних запитань.
Згідно з офіційним повідомленням, йдеться про 56-річного луганчанина, 46-річного кримчанина та ще одного жителя Луганщини. Усі вони добровільно пішли вбивати українців, воювали на Курщині і — увага! — були взяті в полон нашими захисниками восени 2024 року.
Суд над привидами?
Тут починається найцікавіше. Якщо ці люди були в полоні, то чому їх судять заочно? Юридична логіка підказує лише один варіант: їх в Україні вже немає (ну або їх не має не тільки в Україні, а й на цьому світі). Найімовірніше, зрадників давно обміняли на наших хлопців.
І це чудово, що наші Герої повернулися додому, взамін цих зрадників. Але який сенс у цьому судовому спектаклі після того, як злочинців відпустили?
-
Чому вирок не винесли, коли вони сиділи в українській камері?
-
Яке покарання вони понесуть тепер, сидячи вдома в окупації і, можливо, знову готуючись йти в бій?
Виходить, що українська Феміда грізно махає кулаками вслід потягу, який вже давно поїхав.
Конфіскація повітря
Ще більш абсурдно звучить частина вироку про «конфіскацію майна». Давайте будемо реалістами: засуджені — мешканці Луганська та Криму. Їхнє майно знаходиться на окупованих територіях, куди українські судові виконавці, м’яко кажучи, не мають доступу.
Як прокуратура збирається конфісковувати квартиру в Луганську чи будинок у Криму? Силою думки? Чи це просто рядок у звіті для статистики?
Імітація чи справедливість?
Безумовно, документувати злочини треба. Але такий «заочний» суд виглядає як робота заради галочки. Зрадники отримали 15 років, які вони навряд чи відсидять, і втратили майно, яке ніхто не забере.
По факту, ми маємо гучний заголовок для прес-релізу і нульовий реальний вплив на долю колаборантів. Вони на волі, вони вдома, і цей вирок для них — не більше ніж папірець, з якого можна посміятися за чаркою.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ