«Минулого тижня звільнилося 12 хлопців, які їхатимуть за кордон»: як на сумські бізнеси вплинула постанова про виїзд 18-22 річних
Наприкінці серпня набула чинності постанова, яка дозволила чоловікам 18-22 років виїжджати з України. Постанову почали активно обговорювати в суспільстві, а деякі роботодавці заявили, що це негативно вплине на роботу українських підприємств і сферу бізнесу. Ми вирішили дослідити, як це вплине на бізнеси Сумщини. Розповідаємо, чи почали молоді чоловіки масово звільняться з підприємств через постанову і як це може відобразитися на економіці країни.
Для цього тексту поговорили з:
- Іриною Іпполітовою — старшою дослідницею Центру економічної стратегії;
- Оксаною Зленко — спеціалісткою з кадрів підприємства «Керамейя»;
- Романом Кульомзою — власником мережі «Дари моря» й компанії Fish King;
- Сергієм Омельченком — керівником сумського термінала «Нової пошти»;
- Олегом Глазуном — власником підприємства «Укрмінхім»;
- Аліною Яценко — співвласницею винного бару «Натюр» і кав’ярні Espresso Room;
- Юлією Євенко — власницею ресторану «Шнобель».
Кому і за яких умов можна виїхати
Нова постанова дозволяє виїжджати за кордон українським чоловікам від 18 до 22 років, за виключенням тих, хто обіймає посади в державних та владних органах чи місцевому самоврядуванні. Документ також регулює, що кількість виїздів для такого вікового проміжку необмежена, пояснили журналісти «Української правди». Молоді хлопці, які виїхали ще неповнолітніми, можуть приїхати на певний час в Україну, а згодом знову поїхати за кордон, якщо зараз їм вже від 18 до 22 років. Раніше ж ці люди могли не повертатися, наприклад, навідувати рідних, адже закон не дозволяв би їм відправитися назад в іншу країну.
Проблеми при повернених можуть чекати лише на тих чоловіків, хто за кордоном порушив військовий облік: не оновлює відповідні дані, ігнорує повістку чи не пройшов ВЛК, або перебуває у розшуку ТЦК та СП.
Одна з причин появи такої постанови — дозволити хлопцям-студентам виїжджати на навчання за кордон, брати участь в університетській мобільності, їздити на конференції й ставати кращими фахівцями, пояснює Ірина Іпполітова, старша дослідниця Центру економічної стратегії. Тож із погляду академічної мобільності — це позитивне рішення, вважає фахівчиня.
Проте після ухвалення такого рішення, чоловіки почали звільнятися із роботи на українських підприємствах й невеликих бізнесах. Відтік молоді почали спостерігати у 14 галузях економіки, найбільше постраждала сфера обслуговування і торгівлі. Співзасновник HRD-club — спільноти, яка об’єднує фахівців з підбору персоналу, — пояснював, що кадрів стало не вистачати.
«Керамейя»
«Керамейя» — сумське підприємство із 2008 року виготовляє будівельні керамічні матеріали, зокрема клінкерну цеглу, керамічні блоки й клінкерну бруківку. Виробничі лінії компанії здатні створювати 100 мільйонів умовних штук цегли на рік. Товари вони продають на території України, а також експортують у Румунію, Молдову, Литву, Польщу й Німеччину.
Середній вік працівників компанії — 35 років, тож поки впливу нової постанови не відчувають, пояснює спеціалістка по кадрах «Керамейї» Оксана Зленко. Водночас на підприємстві є дефіцит працівників, який почав прогресувати із початком повномасштабної війни. У «Керамейї» 80% працівників — це чоловіки, із 2022 року 28 людей цієї статі мобілізувалися. Компанія не може замінити їх жінками, бо виготовляти керамічну продукцію фізично важко. Також для цього потрібна інженерно-технічна освіта, яку зазвичай здобувають саме чоловіки.
— Підприємство має статус критичного, тому може бронювати співробітників у розмірі 50% від загальної кількості військовозобов’язаних. Але цей відсоток не дає можливості забронювати всіх необхідних фахівців, а розглядати пропозицію економічного бронювання буде для нас занадто дорого. Так кількість співробітників падає до критичного рівня, а це паралізує роботу підприємства і в майбутньому може спричинити різке скорочення виробництва, збитки й звільнень тих, хто залишився, — пояснює Оксана Зленко.
Фахівчиня вважає, що українські підприємці нібито знайшли розв’язання проблеми — почали навчати, влаштовувати на практику і працевлаштовувати на підприємство чоловіків до 25 років.
— Та зараз постанова дозволила виїзд за 18-22-річним, і попереднє рішення для кадрового дефіциту тепер не працюватиме. Водночас у серпні Уряд дозволив бронювати 100% працівників критично важливих підприємств на прифронтових територіях. Проте й тут є підводні камені — не всі компанії зможуть фінансово потягнути таку кількість заброньованих людей, — розповідає Оксана.
Одним із рішень можуть стати внутрішні програми на підприємствах, які дозволять адаптувати ветеранів, які повернутися з війни, вважає фахівчиня. Проте цей процес може бути довгим і складним.
«Дари моря» й Fish King
З 2000 року сумський підприємець Роман Кульомза керує фірмою Fish King, яка перероблює рибу, виготовляє рибну продукцію і торгує нею. Також він власник мережі компанії «Дари моря», яка доставляє живу товарну рибу, а також продає її в мережі магазинів. У квітні 2025 року росіяни обстріляли склад цього підприємства, через що згоріло понад 400 тонн лише замороженої риби.
Після 2022 року на роботу фірми Романа вплинула мобілізація, відтоді 30 хлопців із підприємства приєдналися до ЗСУ. Зараз на підприємствах більшість — жінки, чоловіків підприємець умовно розділяє на дві категорії: одна частина працівників віком до 25 років, інша — після 55. Проте постанова про виїзд молоді за кордон все ж погіршила ситуацію з кадрами бізнесу.
— Минулого тижня в мене 12 хлопців від 18 до 22 років написали заяви на звільнення: експедитори, вантажники, водії, сушисти. Вони тільки навчилися, звикли до дисципліни, адаптувалися до роботи, а тепер вирушають за кордон. Як батько, я розумію їхнє рішення, а як для підприємця це критична проблема. Можливо тепер нам може загрожувати закриття. Складність ще й в тому, що на деякі посади у фірмах, де треба переносити й вантажити важке, я не можу влаштувати жінок, — розповідає Роман.
За словами підприємця, чим більше дефіцит кадрів на ринку, тим дорожче коштує окремий фахівець. Тому це призведе невдовзі до зростання цін на товари. Якщо попри це люди їх купуватимуть, то «Дари моря» й Fish King зможуть вистояти далі, якщо ж ні — доведеться зачинятися. Та для держави це також погано, адже підприємство не платитиме податки.
«Нова пошта» й «Укрмінхім»
На сумському терміналі «Нової пошти» зараз працює близько 63 людей, для нормальної роботи підрозділу цього достатньо, розповідає його керівник Сергій Омельченко. У березні 2025 року російські безпілотники влучили в термінал. Того дня 1300 посилок згоріло, та компанії вдалося відновити роботу. Сьогодні серед кадрів 90% — це чоловіки віком від 19 до 40 років. Вони зазвичай працюють фахівцями ділянки, тобто завантажують і розвантажують багажі з посилками, сортують їх по підрозділах і відділеннях.
Активний пік мобілізацій працівників припав на початок вторгнення, тоді десять чоловіків мобілізувалися, пояснює Сергій. Сьогодні ситуація приблизно така: кожні два місяці мобілізують одного фахівця. Людей, які підпадають під дію нової постанови про виїзд за кордон на терміналі «Нової пошти» в Сумах працювало 12.
— Три дні тому двоє таких хлопців написали заяви на звільнення, адже вирішили поїхати за кордон. Всі інші продовжують роботу, про своє бажання звільнитися і їхати не розповідають. Тому критичної проблеми із цим у нас немає, — ділиться керівник термінала «Нової пошти» в Сумах.
Схожа ситуація в «Укрмінхім» — це підприємство, що працює на ринку мінеральних добрив і сільськогосподарських добрив. Компанія є дистриб’ютором, тобто посередником між виробниками таких товарів і споживачем. В «Укрмінхім» працює близько трьох людей віком від 18 до 22 років, про плани виїхати поки не говорять, пояснює власник компанії Олег Глазун.
— Середній вік наших працівників — 40 років. Жінки переважно працюють із бухгалтерією, чоловіки — в комерції. Юних спеціалістів небагато. Насправді до постанови я ставлюся позитивно, адже тримати людей, не випускаючи в інші країни, та водночас поки не мобілізовувати неправильно. Звісно, із початком вторгнення ми зіштовхнулися з багатьма кризами, але поки вдається їх вирішувати: належні умови праці й можливість часткового бронювання, — розповідає Олег.
«Натюр», Espresso Room і «Шнобель»
Співвласниця винного бару «Натюр» і кав’ярні Espresso Room Аліна Яценко розповідає, що в першому закладі працюють до 20 людей, у другому — семеро. Чоловіків у штаті небагато, всього 2%. Минулого тижня із «Натюру» звільнився молодий кухар, який вирішив поїхати за кордон. Хоч і кількісно це не велика втрата, проте зараз Аліні доводиться екстрено шукати для нього заміну, а це складно. Ще один працівник закладу, якому до 22 років, поки роздумує над варіантом поїхати.
— Окрім цього, а нас є інші проблеми із працевлаштуванням: часто люди не зацікавлені продуктом, з яким працюють, наприклад кавою чи вином, як у нас, а також не мають бажання вчитися. Тому знайти хороших фахівців у штат важко, ускладнює це й постійна зміна законодавства, як із цією постановою, — розповідає Аліна Яценко.
На роботу сумського ресторану «Шнобель» нова постанова поки не вплинула, пояснює власниця закладу Юлія Євенко. Штат складається із 35 людей, переважна більшість — молодь. У «Шнобелі» зараз працюють десять хлопців віком від 18 до 22 років, але поки жоден із них не звільнився і про бажання зробити це і виїхати за кордон не говорить.
— Чоловіки такого віку працюють в закладі, як кухарі, бармени й офіціанти. Зараз у них дійсно з’явилася можливість поїхати, проте поки про таке бажання ніхто не говорить. Більшість хоче залишатися в Сумах. Суттєвіше на ресторанний бізнес впливає мобілізація, адже якщо більшість працівників призовного віку приєднаються до ЗСУ, то заклад скоріше за все зачиниться, — пояснює Юлія Євенко.
Чоловіки від 18 до 22 років — це 8% робочої сили
Вплив постанови, що дозволила виїзд за кордон, на економіку можна розглядати зі сторони ринку праці, а також споживання товарів і послуг, пояснює Ірина Іпполітова, старша дослідниця Центру економічної стратегії. За останніми підрахунками на підконтрольній Україні території близько 700 000 чоловіків віком від 18 до 22 років, каже фахівчиня. Вони складають 8% від усієї робочої сили.
— Варто розуміти, що не менше половини цих хлопців ще навчаються. Якщо ж працюють, то зазвичай на неповній зайнятості чи лише влітку. Навіть коли всі ці 700 000 людей виїдуть, чого може й не статися, то суттєво на ринок праці це не вплине. Можливо постраждають певні сфери, які часто залучають на роботу саме молодь, як-от ритейл, пояснює Ірина.
За її словами, у масштабах споживання ця група теж невелика. В Україні нині проживає близько 32 мільйонів людей, тож чоловіки 18–22 років складають лише 2% населення. На загальний попит це серйозно не вплине, але в окремих секторах, як-от розваги, відчутність може бути більшою, адже саме молодь є головним споживачем цих послуг.
На початку 2025 року серед українців віком 18-29 років проводили опитування, розповідає старша дослідниця Центру економічної стратегії. Тоді лише третина з них висловила бажання виїхати. Окремо розглядати варто прикордонні регіони, як от Сумщина, адже загроза обстрілів тут більша, тож і бажання виїхати теж зростає.
— Більшість охочих виїхати зробили це ще раніше — або за кордон, або у відносно безпечніші області України. Зараз же міграція є дорогим процесом і доступна не всім. Проте будь-який виїзд людей — це проблема, адже країна вже втратила чимало населення, має низьку народжуваність і дефіцит робочої сили. Тому будь-які додаткові стимули до виїзду — це радше негатив. Хоча кількісно ми не бачимо підстав говорити про суттєві втрати для економіки, — розповідає фахівчиня.
Ірина вважає, що компенсувати нестачу кадрів можна кількома шляхами: активніше залучати тих, хто зараз з різних причин не працює. Також змінювати підходи на ринку праці, залучаючи жінок у ті сфери, які традиційно вважалися «чоловічими», а ще розглядати трудову міграцію в Україну іноземців.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ