На Сумщині відкриють притулок для жінок, які постраждали від домашнього насилля

Громада отримала на це 9,5 мільйонів гривень державної субвенції. Кошти виграли у конкурсі проєктів в рамках реалізації державної програми щодо створення мережі спеціалізованих закладів допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства.

“Тікала з дітьми на вулицю” – історія Анни Яковенко

Анна Яковенко постраждала від домашнього насильства. Згадує, як хотіла зібрати речі і втекти після першого ж такого випадку.

“Але повернутися було нікуди, тому залишилася. Потім залишилася ще, ще і ще, до тих пір, поки ця вся агресія вже була направлена не тільки на молодшу дитину, а й на мою старшу дитину від першого шлюбу. Просто вже сила удару меншому була така, що я розуміла, що він його просто зараз уб’є і вже не було думок, куди я буду тікати, я просто взяла дітей і тікала”, – згадує жінка.

Сину Анни Яковенко був рік, коли його почав бити батько. Жінка розповідає, що перші півтора року подружнього життя були спокійними та щасливими, а потім чоловік почав вживати алкоголь і поводитися агресивно.

“Він говорить: “А що такого, це ж виховання, я ж виховував дитину, всі дітей б’ють”. Для нього це абсолютна норма. “Я ж тебе не бив!” Ну, він знає, що він би отримав від мене дуже гарну здачу. А дитина, якщо попісяла не на горщик в річному віці, можна дитину бити, причому не просто так легенько, а з усієї сили, так, що дитина просто заходиться криком”, – розповідає Анна.

Спершу був шок і нерозуміння того, що стаєш на захист агресора, розповідає жінка. “Тобто це ті етапи, які всі жертви проходять, вони мене також торкнулися. Я написала заяву в поліцію, потім під тиском колишнього чоловіка знову її забрала і так і не довела справу до суду”, – каже вона.

Анна Яковенко – професійний психолог з досвідом понад 16 років. У студентстві писала наукову роботу про допомогу жінкам – жертвам насилля. Тоді досліджувала, які центри для постраждалих жінок є в Сумах і з’ясувала, що існують вони лише на папері. Пізніше переконалася на власному досвіді, бо тікала з дітьми просто на вулицю.

“З двома дітьми мені було дуже важко, так як це були останні дні серпня, а у вересні потрібно було старшу доньку влаштувати у школу. Ми повернулися із села у місто Суми, було важко зорієнтуватися, я дзвонила всім своїм подругам, знайомим: “У кого є місце в класі – порадьте”, – розповідає Анна.

Зрештою знайомі допомогли влаштувати у школу, жили перший час у подруги, розповіла жінка. Перенесла гіпертонічний криз, і довелося звертатися до психолога, аби прийти до ладу, ще потрібна була консультація юриста, соціального працівника.

Перший притулок для постраждалих від насилля

Усі ці послуги мають надавати у притулках для осіб, постраждалих від домашнього насилля, говорить заступниця Тростянецького міського голови Олена Волкова. Перший такий на Сумщині будують у цій громаді. Буде він у будівлі колишньої місцевої лікарні, зараз тут триває капітальний ремонт: утеплили, провели опалення, водопровід.

Крім прихистку, в притулку надаватимуть послуги психологи та юристи, щоб допомогти постраждалим оговтатися від травм, поновити документи, встановити родинні зв’язки чи подати на розподіл майна.

“Певні заходи будуть здійснюватися щодо набуття професії, працевлаштування, будуть залучатися, якщо є потреба, спеціалісти у справах захисту прав дітей, медичні працівники. Поряд є школа, дитячий садочок. Якщо постраждала особа буде поступати в притулок з дітьми, ми можемо їх протягом однієї-двох діб влаштувати в навчальний заклад”, – каже Олена Волкова.

Окрім ремонту, субвенції з державного бюджету – 9,5 млн грн – вистачило на придбання автівки для мобільної бригади, яка доправлятиме жінок до притулку. Він поки що розрахований на 6 жінок та дітей. Тут можна буде жити до 3 місяців, а якщо вимагає індивідуальна програма реабілітації, то і до року.

Відкрити притулок планують на початку 2022 року, утримуватимуть його за кошти громади. Державні гроші – тільки на організацію. Олена Волкова каже, що притулок може бути доступним для будь-якої мешканки області.

“Є закон про співробітництво громад. Однією з форм такого співробітництва є співфінансування закладів комунальної власності. Наразі йдуть переговори з трьома громадами Сумщини, і ми будемо укладати з ними договори на спільне фінансування цього притулку. Це Лебединська міська громада, Нижньосироватська сільська громада та Миколаївська сільська громада”, – додала Волкова.

Як сказала Олена Волкова, сховатися від домашнього насилля у притулку можна буде, подзвонивши до поліції.

У Сумах притулків немає

Наразі Суми залишається одним з трьох обласних центрів в Україні, де немає притулку для постраждалих від домашнього насильства, каже представниця громадської організації “Ліга сучасних жінок” Людмила Пономаренко. Розповідає, що наразі збирають підписи під зверненням до міського голови Сум про створення в місті такого притулку.

“Маємо надію, що в цьому році в бюджет вже буде внесено стаття на підготовку проєктно-кошторисної документації під приміщення притулку. Якщо буде ця проєктно-кошторисна документація, то ми зможемо подавати пакет документів на державну субвенцію. Нам в кожній фракції говорили про те, що вони проконтролюють, щоб стаття дійсно з’явилась ця на підготовку кошторисної документації”, – розповіла вона.

Доки притулку немає, жінки самотужки, каже вона, вирішують, або ні, проблему домашнього насильства.

“Соромно комусь сказати”

“Це достатньо стереотипна думка про те, що від насильства страждають жінки, які в складних життєвих обставинах, чи ті жінки, які бідно живуть, складно живуть. На жаль, сьогодні насильство стосується кожної жінки. Якщо жінка успішна, освічена – це не гарант того, що насильство не буде її стосуватися”, – розповіла Людмила Пономаренко.

Анна Яковенко каже, що їй було соромно комусь сказати про те, що відбувається в її сім’ї, тим більше вона – психолог, і не роздивилася в чоловікові поруч розлад психіки, схильність до алкоголю та агресії.

“Навіть знання цієї теми зсередини не захищають від того, щоб потрапити в емоційну залежність від такого агресора. Знаючи всі етапи, які проходить жертва, що відбувається, це мене не захистило, тому що коли ми закохуємося, коли ми хочемо щастя, любові, сім’ї, ми закриваємо очі дуже на багато. Мені було особисто дуже соромно зізнатися собі і своєму близькому оточенню, що я помилилася, і помилилася так дуже конкретно”, – розповіла Анна.

Що відомо

• За інформацією Нацполіції в Сумській області, у 2019 році понад 6 тисяч людей зверталися до поліції з приводу домашнього насильства, у 2020 році їх було майже 8 з половиною тисяч.

Суспільне