Таке рішення колегія суддів Апеляційного суду Сумської області прийняла сьогодні, 27 листопада, переглядаючи запобіжний захід правоохоронцю, якого підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Органом досудового розслідування встановлено, що чоловік продавав небезпечні наркотичні речовини особам, за якими здійснював адміністративний нагляд. Його затримали одразу після вчинення злочину. Під час особистого обшуку та обшуку місця його проживання було виявлено пакетики та шприци з характерними речовинами. Слідчий прокуратури звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання органу досудового розслідування було задоволено, а особу взято під варту до 8 січня 2018 року.

Проте з таким рішенням не погодилася сторона захисту і подала до суду апеляційної інстанції скаргу. У судовому засіданні адвокат підозрюваного просив скасувати ухвалу слідчого судді першої інстанції та обрати м’якший запобіжний захід – домашній арешт. Свою позицію обґрунтовував тим, що органом досудового розслідування зібранні всі необхідні докази в рамках відкритого кримінального провадження. Тож підозрюваний не зможе перешкоджати веденню слідства

В свою чергу сторона обвинувачення зазначала, що правоохоронець підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років. Крім того, підозрюваний збував наркотичні речовини, використовуючи своє службове становище. Оскільки він кілька років пропрацював в лавах правоохоронних органів, то йому відомі порядок та методи ведення досудового розслідування, тож існує ймовірність, що він ухилятиметься від покладених на нього процесуальних обов’язків, переховуватиметься від органів розслідування та суду, а також може впливати на свідків тощо.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду залишила без змін ухвалу суду першої інстанції, оскільки слідчим суддею було обґрунтовано встановлено ризики, які існують у кримінальному провадженні. Зокрема, особа може чинити тиск на свідків, спеціалістів та інших учасників досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити докази, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Поділитися в соціальних мережах