54-річний глухівський підприємець Олександр Ситник разом із сином Романом та його другом Олександром Шпетним за власної ініціативи вирішили висадити молоді яблуні та груші на березі Павлівки. Не для себе – для всіх.

Журналісти про це дізнались майже випадково від учнів ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, які збирались іти допомагати. Стали питати, хто садить, де, чому. Так і вийшли на Олександра Ситника, власника СТО.

– От якось ми сиділи із сином Романом та його другом Сашком в альтанці, та й згадалося, як у моєму дитинстві тут був прекрасний сад. Я тутешній, виріс на березі Павлівки. Ми з хлопцями бігали за яблуками до цього саду. Пам’ятаю, тут були ще й теплиці, скрізь порядок, краса, займалося цим «Зелене господарство». Потім його закрили, сад люди вирізали. Лишилося тільки два старезних дерева, які нагадують про минулі роки, – розповідає Олександр Ситник.

До речі, велику альтанку задля затишку та комфорту Олександр побудував неподалік СТО, на самому схилі. Тут частенько відпочивають не лише господарі, а й містяни, бо краєвид на озеро відкривається просто казковий.

З роками від краси і доглянутості Кондовщини і сліду не залишилось, давно вже легкові машини пляжників проклали собі парком дорогу, ба, навіть більше: місцеві жителі стали носити сюди побутові відходи, привозять сміття і відпочиваючі. Звалище розросталось, і здавалось, що вже ніколи тут не буде райської місцини.

Виявилось, батькові спогади зачепили молодих чоловіків до глибини душі. Олександр та Роман, які допомагають ремонтувати машини, вирішили посадити невеличкий фруктовий сад, думали просто накопати у лісі дичок, прищепити та й доглядати за деревами. Але тепер уже власник СТО не міг залишитися осторонь! «Робити так робити», – вирішив він і зробив внесок у відродження не тільки свого улюбленого куточка, а й місця відпочинку багатьох глухівчан. Почали боротися зі сміттєзвалищем. Коли попросив іншого підприємця Володимира Гриба допомогти технікою, то отримав фронтальний погрузчик без слів. Місцину вирівняли, звалище загребли. Звісно, до абсолютного порядку далеко, але стало набагато краще, принаймні, сподіваються, що сюди більше ніхто не носитиме всякий срач.

Яблуньки та груші закупили у Конотопі. Це елітні дерева таких сортів, як «Чемпіон», «Голден делішес», «Флоріна», груші «Талгарська красуня», «Яблунівська», «Конференція» та інші. Обійшовся подарунок у 10 тисяч гривень. Як підприємець пан Ситник розуміє, що ці гроші не будуть працювати на прибуток, але вони можуть дати набагато більше: естетичну красу на березі озера, задоволення людям. Він сподівається, що ні люди не пошкодять молодняк, ні кози не пообгризають, як це вже було.

Джерело: nedelya.info

Поділитися в соціальних мережах