Антон Дудченко: “Ми не для того стільки тренувались, щоб пропускати старт”
Після гонки переслідування Антон Дудченко перебував у чудовому настрої, оскільки спортсмен зумів піднятися на 36 позицій і показати свій найкращий особистий результат на Олімпійських Іграх.
Попри пізню годину, біатлоніст погодився відповісти на кілька запитань щодо гонки.
– Антон, у якому психологічному стані ти перебував після двох попередніх ненайкращих гонок?
– Звісно, не на такий результат я розраховував коли їхав сюди. На індивідуальній гонці далося взнаки хвилювання, все-таки це був мій перший старт на Олімпіаді, а ось що сталось вчора на спринті – не знаю… Скоріш за все, так вплинули гори – м’язи не працювали, з першого кола я їхав і не міг контролювати свої рухи, своє тіло.
Після вчорашньої гонки я засмутився через результат, але, з іншої сторони, я зробив все, що від мене залежало. Тому були змішані відчуття після гонки. Сьогодні ж самопочуття було набагато краще, ніж вчора.
– Хто і коли прийняв рішення, що ти бігтимеш гонку переслідування?
– Я не знаю звідки з’явилась інформація, що я не буду стартувати. Після вчорашнього фінішу Юрай до мене зайшов і я одразу сказав, що буду стартувати. Я не бачив сенсу не виходити на гонку, тому що ми не для того стільки тренувались, щоб пропускати старт на Олімпійських Іграх. Для мене було одразу зрозуміле те, що я бігтиму гонку переслідування .
– З огляду на твоє налаштування, цю гонку ти розглядав як повноцінний старт?
– Це була звичайна гонка переслідування, як на Кубку світу. У мене не було відчуття, що я просто маю проїхати цю гонку. З 60-ї стартової позиції я біг і боровся так само, як стартував би з 20-ї. Сьогодні я намагався рівно пройти по дистанції, спробувати швидше стріляти на вогневому рубежі.
– Я сподіваюсь ти не пошкодував, що все-таки пробіг гонку ?)
– Звісно ні! Гонкою я задоволений, це мій найкращий результат на Олімпійських Іграх. У мене є розуміння, що ми знаходимось в горах, і сьогодні все може бути добре, а завтра ти можеш не доїхати до фінішу, так як сьогодні було з Тандреволд.
– Як вплинули сьогоднішні погодні умови на гонку?
– Траса була не така жорстка, як до цього, вона була трішки м’якша. Дещо гірше було видно мішені, тому що сніг був густий – не під час усієї гонки, але на початку гонки так точно. Через вітер на вогневому рубежі була лотерея: хтось стріляв у штиль, хтось у порив. Тому погодні умови внесли корективи у результати гонки.
– Зважаючи на свіжий сніг, як працювали лижі?
– Сьогодні у мене були ідеальні лижі (посміхається). Зі спуску я об’їжджав усіх, тому сервісу дуже велике дякую!
– У порівнянні із пристрілкою, вітер змінився?
– Так, особливо в першій частині гонки вітер був сильніший, ніж на пристрілці, а ось коли я прийшов на першу стійку – перші чотири постріли я встиг зробити у штиль, а на п’ятий задув вітерець, тому схибив. А на останній стійці встиг відстрілятися у штиль.
– З чим пов’язуєш свої промахи на першій лежці?
– На першому вогневому рубежі у мене дуже сильно змерзли руки, я взагалі не відчував пальці – автоматично робив рухи, аби здійснити постріл (сміється). На другому колі руки вже трішки відійшли, і працювати було легше.
– Антон, чудове останнє коло у твоєму виконанні, ти обігнав далеко не аутсайдерів загального заліку Кубка світу. Як розгорталась боротьба?
– Ми їхали всі разом, Логінов хотів обігнати канадця, але канадець не захотів його пропускати, вони зашпортались і впали, через них і я ледь не зачепився. Це не потрапило в камеру. Але я вдало скористався ситуацією і об’їхав їх (посміхається)
– Чи можеш сказати, що перед естафетою повертається твоя найкраща форма – та, яка була в Остерсунді?
– Не можу із упевненістю сказати. Тут, у горах, кожен день по-різному. Якщо порівнювати вчорашню і сьогоднішню гонки – це просто небо і земля, хоча пройшло лише 24 години. Складно загадувати як буде завтра та під час естафети, але, сподіваюсь, що моя форма до мене повернулась (посміхається).