У Глухові готуються перекривати дах архітектурної пам’ятки за гроші від реалізації пляшок
Закупили деревину і готуються перекривати дах. Так у Глухові намагаються врятувати від руйнування колишню поштову станцію. Гроші отримують за здані пластикові пляшки та скло. Вторинну сировину збирають та сортують на території покинутої будівлі.
Гроші почали збирати з весни минулого року. Нині назбирали 20 тисяч гривень.
Перший будівельний матеріал – 15 балок і дошки.
Ідея порятунку пам’ятки належить Олександру Мірошниченку. Чоловік – науковий співробітник Національного заповідника «Глухів». Займається сортуванням сміття на громадських засадах.
«Спочатку збирали, просто приносили, хто що: хто пляшки, хто макулатуру, хто металеві баночки. А весною цього року ми вирішили вийти на міський рівень: попросили допомоги у глухівських кафе шок, підприємців і відкрили у вікні цієї пам’ятки таку дірочку, через яку всі глухівчани, і не тільки глухівчани, можуть привозити, класти пляшки», – розповідає науковий співробітник національного заповідника «Глухів» Олександр Мірошниченко.
Ірина Колтакова допомагає Олександру більше року.
«Особисто я брала участь в підготовці приміщення для складування втор сировини, сортування втор сировини. Тобто, чим можемо, допомагаємо, коли є вільний час», – говорить жінка.
Приміщення перебуває у державній власності. Відповідає за неї «Укрпошта». Дозволу на ремонт будівлі ще не дали – розповів нам директор Сумської дирекції Ігор Сумарока.
«Усі документи щодо дозволу ми направили. Чекаємо, коли ми їх отримаємо. Ми зв`яжемося з Олександром, якщо він ще буде бажати. Дійсно, якщо це будуть роботи (ремонт-ред.), то надамо дозвіл» – говорить він.
Останнє відправлення адресату зробили звідси у 90-х роках. Працювала поштово-телеграфна станція тут із 20 років ХХ століття. А до того будинок належав Андрію Міклашевському – засновнику першої в області порцелянової фабрики.
«Це – історична будівля. Вона розповідає дуже багато про історію Глухова. І я думаю, що було б дуже корисно всім глухівчанам і не тільки. І можна потім навіть і екскурсії проводити», – розповідає краєзнавець Михайло Часницький.