У Лебединській громаді мешкають близько 2,5 тисяч переселенців
У Лебединській громаді нині близько 2,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед них і Ходжабібі Смешко. Вона народилася в Туркменістані, але більшу частину життя провела в Попасній на Луганщині. У 2022 році жінка була змушена разом із родиною залишити домівку. Тепер вже третій рік мешкає у Сумській області. Як на Лебединщині допомагають облаштуватися переселенцям — у матеріалі Суспільного.
“Внук купив нам будинок і ми тут облаштувались. Сумщина — наша Батьківщина тепер. Дуже запам’ятався день, коли війна почалася. Оборона була сильна, думали, що обійдеться. Але, оскільки ми знаходились за 5 кілометрів від “сірої” зони, то за 2 місяці місто взяли. Чому сюди, в Сумську область — якось начебто ближче додому. Все сподівались, візьмуть назад — ми повернемось на руїни, відбудуємо. Але життя свої корективи вносить”, — розповіла Ходжабібі Смешко, переселенка.
На Луганщині жінка працювала начальницею цеху на склозаводі. Тепер про цю роботу у неї залишилися лише спогади.
“Було все пречудово. Працювали, робота в нас була. Ми виготовляли продукцію широкого вжитку: лампове скло, світильники, склянки, чарки, фужери, вази. Все, що людям потрібно, наш завод виготовляв. У нас був будинок і квартира. Тепер немає. У доньки квартири теж немає. Нічого не залишилось і територія окупована. Ми вже туди не поїдемо. Нас розкидала доля по різних містах і селах. Хотілося б разом, все ж життя прожили разом”.
За словами пані Ходжабібі, в громаді родині допомогли відразу облаштуватися. Продовжують допомагати далі.
“Мене що тут тішить у Сумській області — ми ж схід, сонечко від нас вставало, баштан тут росте гарно. От мені подобається. А все решта, як у нас. Посадили сад. Людина де живе, там і має саджати дерева. Життя триває. Ми радіємо, що залишились живими і приїхали сюди”.
Голова ради ВПО Лебединської громади Олена Солоненко зазначила, що більшість переселенців у громаді — з прикордонних районів. Хтось придбав житло, хтось його орендує. Жінка сама приїхала у 2015 році з Ясинуватої.
“З прикордоння евакуюють — і багато переселенців їде саме до нашої Лебединської громади. Ми спільно зі старостами знаходимо їм житло, спілкуємось з благодійними організаціями “Право на захист”, “Проліска”, “Рокада”. Вони нам дуже допомагають. Шукаємо по селах домівки, куди можна поселити переселенців. Спілкуємось зі старостами, завжди на зв’язку. Де є вільне житло — туди веземо переселенців. Люди ще сподіваються повернутися до своїх домівок. Моя Донецька область, місто Ясинувата, наразі окупована територія і села в якому проживали наразі вже немає зовсім”.
У Лебединській громаді проживає понад 38 тисяч людей, з них близько 2,5 тисяч переселенців, додала начальниця управління праці та соцзахисту Лебединської міської ради Валентина Губська:
“До нас звернулося і зареєструвалося близько 4 тисяч переселенців. Фактично з цієї кількості у нас проживає 2,5 тисячі ВПО. З них дві тисячі — сім’ї. А люди похилого віку — близько 1100, бо змінюється ця цифра. 793 дитини. 20 сімей у нашій громаді придбали житло. На початок року у громаді коштом волонтерів та з місцевого бюджету облаштували сім будинків, в яких проживають 28 людей”.
За словами Валентини Губської, вся інформація про допомогу переселенцям та можливості щодо житла є на сайті Лебединської міської ради. Там розміщена дорожня карта для переселення.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ