У Шосткинському районі волонтери плетуть маскувальні сітки для військових
Жительки села Шевченкове, що у Березівській громаді, кожного вечора збираються у сільському клубі і плетуть сітки для українських військових. Директорка закладу Тамара Воробей розповідає, що найважче волонтерам було у перші дні вторгнення, коли село здригалось від потужних вибухів на трасі Київ-Москва, яка проходить поруч з селом, та взимку, коли працювати доводилось без світла та опалення.
“Ми зібралися у клубі і написали оголошення, що якщо є вдома старі речі, то щоб односельці несли їх до нас. Люди почали нести то старі спідниці, то інші речі і ми почали різати клубки”, — згадує Тамара Воробей.
“На зиму нам відключили опалення та почали вимикати світло, а хлопці підключили нам акумулятор. І всі, хто не хотів сидіти дома, почали приходити до нас різали клубки і плели сітки. Зима, осінь, вечори довгі, вдома робити нічого і матері сходили з розуму через те, що їх сини під Бахмутом. Сітки віддавали хлопцям, що у нас стояли, відправляли на Шостку, Суми, куди могли – туди відправляли”, — розповідає пані Тамара.
Жителька села Тетяна розповідає, що спочатку волонтерки різали тканину та відправляли її в Шостку, а згодом налагодили власне виробництво сіток: “Ходимо постійно, як тільки розпочалось російське вторгнення, кожного вечора ми з дитиною приходимо, постійно ми тут”. “Устають руки, але нічого страшного, чоловіки там, ми тут, потрібно допомагати один одному”, — говорить жінка.
Марія розповідає: вона з родиною пішки прийшла у село з Чернігова, коли місто почали щоденно бомбити російські військові. Облаштувавшись у Шевченковому, вона відразу ж доєдналась до волонтерів. “Не думали, що залишимось живі і йшли хоча б для того, щоб прожити на тиждень, чи два більше”, — згадує Марія.
Жителька села Галина розповідає, що всі чоловіки її родини зараз на фронті. Тож, жінка розуміє, наскільки важливі для них маскувальні сітки: “Помагаємо нашим хлопцям. У мене на війні син, онук та два зяті. Зять у Середино-Будській стороні, то ми йому 37 передали туди. Для них це важливо, адже потрібно маскуватися. У відкритому полі все ж таки знаходяться”.
Волонтерки говорять, що за весь час виготовили і віддали військовим понад сто сіток, і не збираються полишати цю справу.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ