Пасажири рейсу Суми – Глухів повинні запасатися памперсами?
Мабуть, так вважає водій міжміського сполучення, позбавляючи людей можливості за час 4-годинного шляху справити природну потребу.
Так, у п’ятницю автобус виїхав із Сумської автостанції о 12 годині. У Білопіллі, за годину, на автовокзалі народ поцікавився, скільки коштує автобус – усі з нетерпінням чекали, щоб вийти на вулицю і подихати свіжим повітрям. Однак водій заявив: вийдуть білопольські пасажири і відразу їдемо. Як так? А в туалет збігати? А водички або пиріжок купити? Особливо обурювалися мами з маленькими дітьми, які розраховували на свої 5-10 хвилин.
Залишалася надія на Путивль. У салоні задуха, вода п’ється ще більше, і, отже, позиви до вбиральні дають про себе знати все виразніше. Але в Путивлі сходити в туалет нікому теж не вдалося: водій сказав, що віддасть передачі – і все. Пасажири вже жартували, що потрібно діяти за принципом “Краще нехай лусне совість, ніж сечовий міхур”, але ризикнули зводити під кущик лише своїх малюків. Самі ж терпіли далі.
На запитання однієї з мам, чи може вона змотатися купити дітям по пиріжку в кафешці тут же на автостанції, у відповідь вона почула, що не можна. Тому що втрачається час, і автобус не вписується в розклад. Тобто ось який парадокс виходить: пасажири змушені сидіти в задушливому салоні, даючи можливість водієві заробити гроші на передачах, але ці ж дорогоцінні хвилини, виділені правилами для відвідування туалету і покупку води і їжі в дорозі, у них віднімаються! Мабуть, побажання “Щасливого шляху!”, встановлені на дорогах, до пасажирів рейсу “Суми – Глухів” не відносяться…