Як комбустіологи Сумської обласної лікарні «реконструюють» ушкоджену шкіру пацієнтів
Наступного року опікове відділення Сумської обласної клінічної лікарні відзначатиме півстолітній ювілей. Воно єдине в нашому регіоні, де надається високоспеціалізована допомога пацієнтам із опіковими (термічні, хімічні, електричні тощо) та складними комбінованими травмами.
«В основному до нас потрапляють тяжкі хворі, які потребують оперативного втручання по відновленню шкіри, – розповідає завідувач відділення, лікар-комбустіолог вищої категорії, позаштатний експерт УОЗ з питань комбустіології Валерій БАХМУТ. – Окрім цього, є ще категорія пацієнтів з обмороженнями, трофічними язвами нижніх кінцівок будь-якої етіології (цукровий діабет, судинні патології, рани, які довго не загоюються), механічними травмами з дефектами шкіри та ранами. За рік проліковуємо 200-300 хворих. Серед них – військові, у яких переважають комбіновані травми».
Найпоширеніша операція для закриття дефектів
Аутодермопластика – одне з основних утручань, яке виконується в операційній відділення для усунення змін шкіри після опіків, глибоких ран та виразкових процесів. Для трансплантації використовують власну шкіру пацієнтів з інших ділянок тіла. Чужа шкіра чи штучні замінники застосовуються тільки для тимчасового закриття ран.
За допомогою сучасного апарату дерматома (а їх у нас декілька) виконується забір шкіри товщиною 0,3 – 0,5 мм, – розповідає Валерій Анатолійович. – Отримані донорські шкірні клапті ми накладаємо на підготовлені рани. Зазначу, що підготовка рани потребує часу: стабілізації стану хворого, видалення всіх некротичних тканин, при судинній чи діабетичній виразці – покращення кровообігу, при травмі – фіксації кісткових уламків, при глибоких обмороженнях – ампутації пальців чи ступні. До речі, ми доволі часто (особливо взимку) при показах проводимо ампутації. Зазвичай серед таких пацієнтів – безхатьки та зловживаючі алкоголем. Підготовчий етап у середньому триває тиждень. Для підготовки ран використовуємо
VAC-терапію, що прискорює процес заживлення. Деяким хворим із розлогими опіками виконуємо по декілька операцій з пересадки шкіри.
Одному із пацієнтів, як пригадує завідувач, довелося перенести 11(!) складних втручань.
Микола – молодий чоловік із Шостки поступив до відділення на початку повномасштабного вторгнення. Так трапилося, що вночі від загоряння свічки (тоді не було світла), яку перевернув кіт, спалахнула його постіль, і він дуже постраждав. Чоловік спав в одязі, який від високої температури «прикипів» до тіла. Хворий був складний, із глибокими опіками, що покривали 50% поверхні тіла. На той час логістичні шляхи, щоб відправити чоловіка до опікових центрів Харкова чи Києва, були вже порушені, – тож Миколу залишили в Сумах. Він був єдиним пацієнтом відділення (інших вже відпустили додому).
Коля був нетранспортабельний – при повітряній тривозі його ліжко відкочували подалі від вікон й накривали матрацами, – продовжує Валерій Бахмут. – Всі його пильнували. Я взагалі перші три тижні війни жив у лікарні. Тож наш пацієнт був під постійним посиленим наглядом. Поясню: при більше 30% ушкодженнях шкіри опіки вважаються критичними (особливо, коли є глибокі ураження). Тут складно давати прогнози. А у Миколи – 50%! Нам дуже хотілося його врятувати. 30-річний чоловік переніс 5 операцій по висіченню струпів обгорілої шкіри та шість – по її відновленню. У його випадку був дефіцит донорської шкіри, тож процес відбувався поетапно. Чоловік мужньо впорався! Лишилися рубці на кисті, проте контрактуру (відсутність активного розгинання деяких пальців) – з часом можна виправити.
Реконструкція контрактур та рубців – не тільки у дорослих
Ще один напрямок роботи сумських комбустіологів – реконструктивна хірургія при лікуванні рубців та контрактур, які з’являються після травм, опіків, поранень, контузій. «Коли рани або пошкодження загоюються, на їх місці може утворитися нарост сполучної тканини – такі рубці ми висікаємо, робимо пластику, – говорить завідувач. – Як саме скоригувати таке утворення – визначаємо з урахуванням його типу, розміру, рельєфності та зони розташування. В індивідуальному порядку підбирається анестезія. Метод пластики рубцевих уражень виконується з формуванням клаптів з тканин, безпосередньо оточуючих рубець.
Сама розповсюджена техніка – Z-пластика (розріз схожий на латинську літеру). Рубець розсікається по верхівці, потім за допомогою спеціальних надрізів та переміщення шкірних клаптів змінюється форма шраму відповідно до природних ліній складок шкіри. Якщо роботу суглобу вдалося вивести на 70-80% – він уже функціонуючий.
Також використовуємо пластику повношаровими шкіряними клаптями (італійську, індійську та ін.). За необхідності комбінуємо декілька методів корекції.
До речі, у лікарні збережені й дитячі опікові ліжка. Маленьких пацієнтів забирають до відділення у надскладних випадках, коли вони потребують аутодермопластики на великій ділянці шкіри.
Пам’ятаю випадок, коли до нас привезли дворічного хлопчика, який «обварився» борщем – ціла каструля вилилася за дитину, – продовжує лікар. – Він був дуже в тяжкому стані, ми боролися за його життя. Дитина перенесла декілька операцій, ми прибирали «мертву» шкіру, тимчасово закривали її свинячою (є такий метод також), зробили пересадки. З часом у хлопчика з’явилися грубі рубці. Через це рука не розгиналася. Двічі ми виконували дитині висічення – на передпліччі та лікті. На щастя, функція руки відновилася.
Не менш вражаючий випадок – із новонародженою дитиною. Маля з’явилося на світ в районному пологовому недоношеним (десь на 32-33 неділі вагітності мами) і в цей час у закладі зникло світло. Доки жінку зашивали після кесаревого розтину – дитину поклали на грілку, яка підтікала. В результаті – опік від п’яток до голови. «Дитина недоношена, зі слабкою імунною системою, – згадує Валерій Бахмут. – Ми разом із дитячим реаніматологом прибули до райцентру, привезли його в кувезі до Сум. Спочатку малюка рятували у відділенні реанімації недоношених обласної дитячої лікарні, а вже на сьомий день я йому виконав першу операцію. Уявіть, що шкіру для пересадки брали у дитини з стегна, яке за товщиною як два пальці у дорослого! Наступне втручання було на 14 добу. Все пройшло добре, зажило. Навіть не лишилося рубців. Тато (фельдшер) обіцяв назвати сина Валерієм, а коли через 5-6 років ми зустрілися з ним по роботі в тому ж райцентрі, виявилося, що його Сергійко росте здоровим хлопчиком. Це – найголовніше!».
А найстаршому пацієнту опікового відділення було аж 97 років. За ним доглядала 72-річна донька, яка переймалася, щоб із татом все було добре. Так і вийшло – хворий благополучно переніс втручання з приводу глибоких опіків (близько 6%) та був виписаний додому.
Тож бажаємо колективу опікового відділення зустріти 50-річний ювілей у новому сучасному приміщенні та й надалі впевнено тримати стрій!
Опікове відділення: вул. Троїцька, 48, тел.: (0542) 665871
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ