Знайшов хазяйку за кілька кілометрів від дому: історія сумського кота Коттона
До одного з сумських офісів у центрі міста прибився білявий кіт. Там тварина вирішила оселитися і розважати співробітників. Йому дали ім’я — Коттон, його власницею стала Свєтіслава Відаль. Згодом чотирилапий сам знайшов її будинок та прийшов до неї додому за кілька кілометрів. Історія мандрів кота Свєтіслава розповіла Суспільному.
На центральних вулицях міста – Соборній та Воскресенській – цього пухнастого знають всі – чотирилапий, говорить його хазяйка Свєтіслава Відаль, полюбляє відпочивати на літніх майданчиках або просто в траві. У нього, каже співвласник однієї з кав’ярень Андрій, кілька імен:
Кокос, Котон, Беляш, іноді його Шавуха називаю.
Назвали кота Коттоном, розповідає Свєтіслава, бо він білий та м’який – як квіти бавовни. Тварина мешкає у офісі одного з агентств нерухомості, що неподалік – туди його прихистила Свєтіслава.
Свєтіслава розповідає: вперше кіт прийшов в агентство наприкінці 2019 року. Білявий та з обмороженими вухами, він став улюбленцем співробітників фірми. Директорка агенства нерухомості Оксана Спаська розповідає про кота:
Він у нас тварина любима-любима. Коли проходиш мимо, він отак робить лапою, типу, “уйди від мене”, а якщо корм – то приходить і лащиться типу “Будь ласочка, дай мені! Я такий голодний!”
На початку зими 2020 кіт зник – в агентстві, згадує Свєтіслава на той момент звикли до Коттона. Його шукали – кіт не з’являвся.
Ми тоді вирішили, що в нього, можливо, статеве дозрівання і він пішов собі пригоди шукати.
Кота, як виявилося пізніше, прилаштували працівники однієї з кав’ярень: тварині, яка прибилася до кафе, знайшли нових господарів.
Ми раз його погодували, другий, на третій він зрозумів, що тут годують – і тепер він також тут живе. Ми думали – чий це кіт, бо в нього не було ошийника, його взяли до себе араби, але йому щось не сподобалося, він від них втік.
Свєтіслава згадує: з’явився Коттон несподівано: за кілька кілометрів від агентства – біля квартири, де мешкає жінка. Тут, говорить вона, чотирилапий не бував до цього жодного разу.
Коттона, згадує Свєтіслава, тоді нагодували і принесли назад в офіс. Викупали, а наступного дня відвезли до ветеринара – на стерилізацію. З того часу Коттон живе в агентстві. Відразу забрати тварину додому Свєтіслава не мала можливості.
Залишити його в себе не могла, бо в нас була літня кішечка своя, їй було 18 років, тому вона б його не прийняла. Зараз я вже не уявляю, як його забрати на квартиру, коли у нього тут цілий район, він дуже звик до цієї свободи і у квартирі, мені здається, буде знущання його тримати.
В холодну та дощову погоду Коттон живе у приміщенні агентства, влітку — майже весь час проводить на вулиці.
Він без проблем заходить у всі заклади тут, його в принципі всі знають. Мені періодично знайомі розповідають, що вони бачать, що він якогось кота товче. В нього улюблена справа: їсти, спати і когось бити. Він не просто так б’є – він територію охороняє.
Коттон має свій власний куточок в агентстві: мисочки для їжі і навіть скриньку для збору на смаколики. Спить кіт де забажає, часто, говорить Свєтіслава, засинає в кріслі директорки. Жінка мріє: колись у неї буде приватний будинок із подвір’ям, туди вона обов’язково забере Коттона.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ