Поза конкуренцією: оборонка знову віддала півмільярда фірмі нардепа Лаврика (БПП)

8:19 / 15 жовтня 2016

«Встигнути за 3 дні» – так, певно, мала би називатися стрічка про чергову аферу Міноборони з закупівлею спецвзуття. Історія про дуже сумнівні закупівлі оборонки триває.

У червні цього року Міністерство оборони оголосило тендер на 127 мільйонів гривень у дуже стислі строки. Дата публікації тендеру – 21.07.2016 року, останні зміни до тендерної документації внесено 27.07, а от уже до 1 серпня виробники мали подати повністю підготовлений пакет документів по 6 лотах, технічний опис і банківську гарантію.

Така «оперативність» явно суперечить законодавству, яким визначено, що тривалість відкритих торгів не може бути меншою за 30 днів від оголошення і 7 днів від останньої зміни в тендерній документації.

Звичайно, чим менший термін прийняття пропозицій, тим менше учасників встигають по-перше, знайти інформацію про тендер і по-друге, вчасно підготувати документи. Це, звісно ж, не вигідно й самому замовнику, бо в кінцевому результаті конкуренція (або її відсутність) впливають на ціну.

Але в даному випадку замовник явно не переймався проблемами свого відомства, адже тільки один учасник «встиг» за 3 робочі дні оформити всі документи. Звичайно ж, цьому «щасливчику» скоріш за все було відомо про тендер ще задовго до його оголошення.

Єдиним учасником і переможцем по всіх 6-ти лотах стає добре відоме підприємство ТОВ «Таланлегпром» із сімейної групи компаній «Талан» народного депутата Миколи Лаврика. Нагадаємо, що в минулому році Міноборони звинувачували в затвердженні технічної документації на спецвзуття, яким фактично допустили до тендерів тільки ТОВ «Таланлегпром».

Тоді Антимонопольний комітет навіть направив звернення військовій прокуратурі. Але далі відкриття провадження поки справа не дійшла, власне, як майже завжди у розслідуваннях злочинів з багатьма нулями.

Цього разу Міністерство оборони вирішило застосувати новий маневр. Не давши часу на підготовку іншим виробникам, фірма, яка офіційно належить сину нардепа, опинилася поза конкуренцією.

Та, виявляється, ситуація з прискореними тендерами Міноборони є системною саме у випадку закупівель спецвзуття, виробником якого є ТОВ «Таланлегпром».

Так у закупівлі спецвзуття на 150 мільйонів гривень від 16.06.2016р. відразу два потенційні конкуренти звернулися до замовника з пропозицією продовжити термін подачі заявок хоча б на 6 днів для можливості оформлення документів: «Для підготовки всіх необхідних документів (52 документи), отримання банківських гарантій та виготовлення, надання та затвердження зразка, необхідно як найменше 1 місяць!! А організатори тендеру надали для цього лише 6 (шість!!!) робочих днів. Встигнути виконати всі вимоги до тендеру на 204 мільйона гривень за 6 днів неможливо!…».

Проте Міноборони не задовольнило звернення, посилаючись на закон про особливості закупівель для забезпечення потреб оборони, яким, зокрема, відомству дозволено скорочувати термін проведення тендеру на власний розсуд. Звісно, кому ж треба економити?

В цьому тендері ТОВ «Таланлегпром», певно, скориставшись послугами екстрасенсів, виявився єдиним, хто встиг підготувати всі документи. І знову ж таки – без жодної конкуренції змів всі 14 лотів двохсотмільйонного тендеру.

Всього за 2016 рік ТОВ «Таланлегпром» навигравало швидких тендерів аж на 482,8 мільйонів гривень. А за 2 роки депутатства Миколи Лаврика сімейна група компаній «Талан» примудрилася виграти тендерів оборонки більш як на 1 мільярд гривень! При цьому, за попередні 6 років (2008-2014) «Таланлегпром» переміг в тендерах менше як на 300 мільйонів. Загалом ріст популярності компанії народного депутата становить 1000% за критерієм до і після обрання.

При цьому, інтерес викликає також ціна продукції «Талану». У всіх закупівлях оборонка замовляла «черевики з високими берцями, типу А». Вартість однієї пари військового взуття при закупівлях на багатомільйонних тендерах становила 1175 гривень без ПДВ (тобто 1410 з податком на додану вартість). Проте ціна берців виробництва «Талан» на ринку становить від 400 до 1200 гривень, залежно від якості. Компанії-конкуренти заявляли, що здійснюють виготовлення аналогічного взуття за ціною не більше 1000 гривень за пару. Тобто, загальні збитки держави від швидких тендерів можуть становити понад 140 мільйонів гривень лише за цей рік.