Проте Всесвітня організація охорони здоров’я була налаштована більш песимістично та стверджувала ще до потепління, що немає доказів того, що ультрафіолет та температура +25С може запобігати поширенню COVID-19.

ВООЗ часто помилявся протягом цієї пандемії, але тут здається має рацію.

Тепла погода не вплинула на вірус, а якщо через це у людей з’явилось хибне відчуття безпеки, то вони схильні рідше вдягати маски та не будуть уникати скупчень людей, каже виданню Bloomberg професор медицини Девідсон Хамер зі школи громадського здоров’я Бостонського університету.

Після того, як в США послабили карантин Інститут метрики та оцінки здоров’я Університету Вашингтона збільшив свій прогноз летальності від COVID-19 на 18%.

В Інституті вважають, що на початку жовтня коронавірусна інфекція може унести життя 200 000 американців.

Свої прогнози робить і МОЗ.

За словами Ляшка на брифінгу 18 червня, ми можемо очікувати такий сценарій:

якщо сезонність відсутня і карантин введений недосконально (чорний сценарій) – до кінця року очікується близько 7000 смертей;
сезонність помірна (жовтий сценарій) – близько 4000;
сезонність вище середньої (жовто-зелений сценарій) – 2500;
сезонність нульова (зелений сценарій) – не більш ніж 1000;

Поки, як розповів Ляшко, Україна зараз йде за жовтим сценарієм.

Міжнародних експертів своєю чергою найбільше хвилює осінь:

“Найтривожніше буде цієї осені, коли ми будемо відкривати університети та повертатися до роботи.

Більше людей буде перебувати в закритому приміщені, а температура повітря знизиться.

Це ідеальний шторм для нової хвилі“, – каже Девідсон Хамер.

Інше, що хвилює науковців – велика кількість безсимптомних носіїв.

“Велика кількість безсимптомних носії має великий вплив на розповсюдження.

Це найгірша епідемія за останні 100 років. Але у 1918 не було 30% людей, які були інфіковані й не знали про це“, – зауважує директор дослідницького Інституту Scropps Research Ерік Тополь.

Але варто визнати й іншу проблему – світ втомився. Проте нам доведеться з цим жити за найкращими прогнозами до 2021 року, поки не з’явиться ефективна вакцина.

“Не буде жодної активності, яка б не несла небезпеку коронавірусу“, – каже головна науковиця центру Джона Хопкінса з питань безпеки здоров’я Аміш Адалья.

Інше, що хвилює науковців – велика кількість безсимптомних носіїв.
Фото: shock/Depositphotos

Вірус непомітний.

Пекін закриває школи та авіасполучення через новий спалах в сусідніх провінціях.

Нові спалахи й у Німеччині, яка тримала свої показники летальності одними з найнижчих серед великих Європейських країн.

“Звичайно, ми маємо балансувати, але якщо людина піде в ресторан, вона не зможе їсти в масці, а це означає, що ми не можемо повною мірою контролювати вірус“, – пояснює епідеміолог Ада Адімора.

Вона додає, що наше вміння існувати разом з COVID-19 багато в чому залежить від наших вмінь оцінювати ризики та приймати рішення.

Світ поспішає з вакциною

16 червня клінічні дослідження ще однієї вакцини розпочали й науковці з Imperial College of London.

У досліджені будуть брати участь 300 здорових волонтерів від 18 до 70 років.

Це має бути не просто вакцина з ослабленим вірусом, а вакцина, основою для якої буде генетичний матеріал збудника COVID-19 – SARS-Cov-2.

Очільник дослідження Роберт Шаторк каже, що, можливо, вакцина буде захищати саме від важких форм захворювання.

На дослідженнях над тваринами вакцина показала себе безпечною та ефективною.

Зараз у світі працюють над понад 120 проєктами щодо розробки вакцини.

10 з них вже на стадії клінічних досліджень. Зокрема, її намагаються розробити такі фармацевтичні гіганти як Roche, Eli Lilly, Sanofi Pasteur, Takeda та маленькі компанії на кшталт BioNTech.

Поки вакцини не має, найкраще, що можуть робити країни – це тестувати населення та організовувати цільовий карантин.

“Тестування є критичним і багато країн ще не визначили свої потужності на повну, щоб ідентифікувати спалахи, поки вони ще достатньо невеликі для стримання“, – каже Хамер.

Поділитися в соціальних мережах