“Ти його у двері, а він у вікно лізе”: Чим запам’ятався Лещенко в наглядовій раді УЗ

Кабмін 22 вересня відмовився продовжувати контракт з членом наглядової ради “Укрзалізниці” Сергієм Лещенком. За 2 роки роботи в цьому органі Лещенко більшості запам’ятався лише одним – казковими гонорарами. Але зовсім скоро з’явилася інформація про те, що контракт з Лещенком все ж продовжать. Поки, щоправда, інформація про це офіційно не підтверджена. Її оприлюднив нардеп Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”):

“Як говорить народна приказка:” Ти його в двері, а він у вікно лізе”. Скоро доведеться окремий закон про делещенкозацію ухвалювати, так просто він від годівниці за наші з вами податки не відстане”, – написав Гончаренко в Telegram.

Чому Лещенка можуть залишити в наглядовій раді УЗ? Сайт “Сьогодні” вирішив проаналізувати можливі причини.

Що не так з Лещенком?

У січні 2021 п’ять років виповнилося квартирному скандалу, який прославив Сергія Лещенка як депутата зі скромною зарплатою, якому вдалося придбати квартиру в центрі Києва в елітному житловому комплексі за нечувані 7,5 млн грн.

У незаконному збагаченні Лещенка підозрювала не тільки громадськість, але й генпрокурор. За підрахунками експертів, ремонт в квартирі Лещенка обійшовся йому до 3 млн гривень.

Що, звісно, є дрібницями життя. Адже тільки за перші чотири місяці на посаді члена наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко заробив 1,4 млн грн (350 тис. на місяць).

Міністр інфраструктури України 2016-2019 рр. Володимир Омелян вважає , що “журналіст Лещенко зразка 2012 року на сторінках “Української правди” щодня б критикував роботу члена наглядової ради Лещенка зразка 2019-21 рр”.

“План капітальних інвестицій традиційно виконувався на 30-50%, що призводить до масової аварійності, зниження швидкості руху, відсутності гарантій своєчасного і в повному обсязі перевезення вантажів і пасажирів”, – зазначив Омелян.

Омелян зазначає, що за минулий рік не закуплено жодного пасажирського вагона. А збитки за 2020 рік, за словами ексміністра, перевищують 12 млрд. грн.

“Компанія зі стану поганого перейшла у стан катастрофічний”, – констатує Омелян.

Політичний аналітик Ярослав Макітра ділиться з “Сьогодні” думкою про те, що Сергій Лещенко членом наглядової ради УЗ значився лише формально:

“Часто такого роду посади використовуються, щоб оплачували послуги з держбюджету фахівців з інших політичних напрямків. Не варто виключати, що Лещенко може з’явиться згодом й на інших посадах. Так було у випадку з Мустафою Найємом, який з наглядової ради “Укроборонпрому” перейшов на посаду заступника міністра інфраструктури “, – говорить аналітик.

Він вважає, що “Укрзалізниця” не відчує “втрати бійця” в будь-якому разі. На його думку, Лещенко під час роботи в наглядовій раді УЗ не вистачило найважливішего – конкретних дій.

“Якість послуг компанії, що бажає кращого, від цього не зміняться. Але було б добре, щоб настільки публічна людина, шановний журналіст і екснардеп, оприлюднив конкретні кроки, дії, які здійснював на посади в наглядовій раді за бюджетні гроші”, – зазначив Ярослав Макітра.

Співрозмовники “Сьогодні” зазначають: Лещенко непрофесіонал, він не має спеціальних знань, потрібних для управління залізницями. Ймовірно, його запросили до наглядової ради як відомого борця з корупцією. Адже корупція – велика проблема “Укрзалізниці”. Але на думку народного депутата від “Слуги народу” Максима Бужанського, призначення екснардепа і колишнього журналіста Сергія Лещенка членом наглядової ради “Укрзалізниці” сталося таким чином, що його саме по собі можна вважати корупційним рішенням.

“Він потрапляє до наглядової ради не тому, що є фахівцем в управлінні залізницею. Й не тому, що він є фахівцем в управлінні бізнесом. Це корупційне призначення. Він там і уособлює цю корупцію, з якою нібито бореться”, – говорить Бужанський.

Висока зарплата в обмін на збитки

У 2019-2020 рр. члени наглядової ради “УЗ” отримали загалом 60 млн грн. При цьому не понесли жодної відповідальності за некомпетентні та корупційні рішення, які приймались на УЗ.

Замість того, щоб проводити структурні перетворення, топменеджмент “УЗ” регулярно приймав шкідницькі рішення, вважає ексдиректор з розвитку бізнесу “Укрзалізниці” Андрій Рязанцев. За його словами, наглядова рада зірвала отримання кредиту ЄБРР на закупівлю нових вагонів. У результаті державу зобов’язали сплатити банку 85 млн грн комісії за те, що кредит не був використаний.

“Укрзалізниця” закінчила минулий рік зі збитками майже в 12 млрд грн. Народний депутат України Сергій Магера зазначає, що заборона наглядової ради проводити будь-які структурні перетворення повністю заблокувала реформу УЗ.

Невдалий досвід

Заступник директора департаменту комерційної роботи в “УЗ”, експерт у сфері транспортної інфраструктури та логістики Валерій Ткачов в коментарі “Сьогодні” зазначає, що рішення не продовжувати контракт з головою наглядової ради “Укрзалізниці” Шевкі Аджунером і трьома членами – Сергієм Лещенком, Андреасом Матьє і Олегом Журавльовим – приймав Кабмін. Тому і повна аргументація такого рішення відома тільки членам КМУ. Однак Ткачов вважає, що в уряду мали були мотиви. Можливо, стратегічнію

“Найвирогідніше, КМУ незадоволений результатом роботи УЗ – провал програми закупівель матеріалів для потреб “УЗ “, провал плану ремонтів інфраструктури, негативні фінансові результати діяльності компанії… Але це припущення… Можливо, це рішення КМУ стратегічне”, – вважає Ткачов.

За словами Ткачова, є думка, що дворівнева система корпоративного управління (наглядова рада, правління) не дуже ефективна, коли має місце глибока криза в компанії.

“Розмивається відповідальність між органами управління, і в результаті ніхто не несе персональної відповідальності”, – каже Ткачов.

Ніхто з членів наглядової ради, з якими не захотіли продовжувати контракт, не зміг дотриматися принципів корпоративного управління і не вийшов на спільну пресконференцію, щоб виправдати свої провали і досягнення, а також розповісти про свої результати роботи на високооплачуваних посадах, зазначає наш співрозмовник.

Нагадаємо, 11 серпня, Кабінет міністрів України звільнив з посади виконувача обов’язків голови правління “Укрзалізниці” Івана Юрика, який напередодні подав заяву про відставку, і замість нього призначив радника міністра інфраструктури Олександра Камишина.