Рік тому одне із сіл Липоводолинського району сколихнула новина: шістнадцятирічний хлопець завдав кілька ножових поранень своєму однолітку. Удари наніс в область лівої половини грудної клітини та декілька ударів в область плечового суглобу. Потерпілий завдяки лікарям вижив, проте це лише був початок трагедії для обох родин.

Інцидент стався в серпні минулого року. Група хлопців та дівчат, переважна більшість з яких не досягла свого повноліття, серед них і засуджений, відпочивала в місцевому барі. Близько опівночі до нічного закладу з тією ж самою метою, «відпочити з друзями», зайшов і потерпілий. Між юнаками розпалився словесний конфлікт: взаємні звинувачення, образи, погрози. Та молодим людям вдалося погасити накипілі емоції й порозумітися. Як заявив в залі судового засідання обвинувачений, вони навіть «разом на барі випили по пляшці пива».

Та вже через кілька годин ситуація з невідомих причин різко змінилася і потерпілий знов викликав обвинуваченого поговорити. Встаючи із-за столика, останній прихопив з собою ніж. Чому? В суді пояснити не міг. Як стало зрозумілим зі слів очевидців, говорили не довго, бо раптом від когось з відвідувачів пролунала «пропозиція» розпочати бійку. Хлопців миттєво взяли в коло такі ж як і вони схмелілі та збуджені підлітки. Під вигуки та заклики однолітків «розібратися» юнаки почали наносити один одному удари в живіт, обличчя, груди. Під час сутички в обвинуваченого з кишені на землю випав ніж, яким він вже через лічені хвилини скористався.

За фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень правоохоронні органи відкрили кримінальну справу, а після проведення досудового розслідування передали її до суду. Липоводолинським районним судом хлопця визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначили йому покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років та на підставі ст.75, 104 КК України звільнили від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку два роки.

З таким рішення місцевого суду не погодилися прокурор та потерпіла сторона. Вони оскаржили вирок районного суду. В своїх апеляційних вимогах ставили під сумнів законність призначеного покарання та просили колегію суддів апеляційного суду призначити юнаку реальний термін ув’язнення, який би відповідав санкції статті обвинувачення, – позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Розглянувши матеріали справи, апеляційний суд встановив помилковість застосування до обвинуваченого норм Кримінального кодексу, якими юнака звільнили від відбування покарання, скасував вирок суду першої інстанції та частково задовольнив скарги апелянтів. Колегія суддів винесла свій вирок – визнала юнака винним та на підставі ст. 69 КК України призначила йому покарання нижче санкції, встановленої статтею ч. 1 ст. 121 КК України. За рішенням апеляційного суду юнак має відбувати покарання в місцях позбавлення волі протягом двох років.

… Через кілька місяців хлопцю має виповнитися 18, проте своє доросле життя він розпочне за гратами. Усвідомлення неминучості тюремного життя до юнака прийшло одразу після оголошення апеляційним судом вироку. Наче за одну мить він зрозумів всю безглуздість свого бажання «кулаками» продемонструвати одноліткам свою «крутість» і здобути авторитет. У його погляді лише одне запитання: «А що далі?». Тепер він чудово розуміє, що секундна слава, кілька хвилинні скандування його імені не варті двох років життя і того, на яку небезпеку він наразив своє майбутнє. Тепер за свій вчинок він відповідатиме.

Проте у ситуації, коли одна дитина отримала численні ножові поранення, а інша тепер пізнає всі нюанси тюремного життя, винні й дорослі. Звісно, в першу чергу батьки, які не переймалися тим, що роблять їхні сини опівночі в барі, а ще – працівники нічного закладу, які добре знаючи що перед ними діти, свідомо, заради грошей продавали їм спиртне, й ті дорослі, які будучи в кількох метрах від «боїв без правил», бачили бійку і не розігнали дітей по домівках. Вони просто вирішили заплющили очі, а могли б врятувати й уберегти обох дітей.

Поділитися в соціальних мережах