Голодні ігри на Добровільній: у Сумах цілий мікрорайон перетворили на гетто без їжі та ліків, поки влада грається у «мовчанку»

У Сумах з’явилася нова розвага для пенсіонерів — квест на виживання під назвою «Знайди буханку хліба». Поки у високих кабінетах на площі Незалежності ділять портфелі та малюють красиві звіти, цілий мікрорайон міста — Добровільна — фактично відрізали від цивілізації. Тут закрився останній доступний магазин, перетворивши життя тисяч людей на логістичне пекло.

Про ситуацію, яка більше нагадує сценарій постапокаліптичного фільму, аніж життя обласного центру, повідомила депутатка Ірина Дяденко. Але найцікавіше навіть не це, а те, чому їй доводиться писати про це у Фейсбуці.

Хліб — це розкіш?

На провулку Веретенівському, 4, закрили єдиний продовольчий магазин, до якого можна було дійти пішки. Для місцевих чиновників, які їздять на службових авто, це, мабуть, дрібниця. А для жителів Добровільної — катастрофа.

Арифметика відчаю проста:

Найближчий супермаркет — за 2,5 кілометри.

Час у дорозі для бабусі з паличкою — 40 хвилин в один бік.

Зворотній шлях із торбами — місія нездійсненна.

Єдиний світлий промінь у цьому мороку — транспорт. І тут варто віддати належне кільком опозиційним депутатам, які свого часу буквально «вибили» для Добровільної великі комунальні автобуси.

Тепер, щоб купити пакет молока, старенькі масово штурмують саме цей комунальний транспорт. І добре, що він є! Бо хоч до найближчого магазину на вулиці Металургів шлях неблизький, пенсіонери принаймні доїдуть туди безплатно. Якби тут досі панували приватники, похід за хлібом перетворився б для літніх людей ще й на фінансову катастрофу. Автобуси забиті, але вони везуть — і це єдина ниточка, що зв’язує район із їжею.

Район-привид: ні аптеки, ні грошей

Ситуація на Добровільній — це діагноз сумській владі. У центрі мікрорайону є школа, бібліотека і навіть будується модний інклюзивний спортзал. Це чудово, але людям нічого їсти. Тут немає жодної аптеки. Тут немає жодного банкомата. Тут немає медпункту. Тепер тут немає і хліба. Складається враження, що мерія вирішила провести соціальний експеримент: скільки протягнуть люди в повній ізоляції, катаючись за батоном на інший кінець міста?

Демократія «по-новому»: Кобзар сховався від депутатів?

А тепер — вишенька на торті управлінського абсурду. Чому депутатка пише про кризу у Фейсбуці, а не вирішує це на нарадах? Виявляється, в.о. міського голови Артем Кобзар знайшов «геніальний» спосіб боротьби з незручними питаннями — він просто заборонив підключати депутатів до апаратних нарад онлайн.

“Саме для того, аби озвучити такі питання депутати завжди мали право брати участь в щотижневих апаратних нарадах міського голови. Зараз Артем Кобзар заборонив нас підключати”, — пише Ірина Дяденко.

Зручно, правда? Немає депутата на екрані — немає проблеми. Можна спокійно сидіти в теплому кабінеті, поки на Добровільній люди штурмують комунальні автобуси, щоб просто дожити до завтра.

Наразі єдина надія мешканців — це «швидка організація торгівлі хлібом», про яку депутатка говорила з чиновниками. Тобто у XXI столітті, в обласному центрі, ми мріємо про кіоск із хлібом як про велике досягнення цивілізації.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ