“Люди йдуть, приносять — дідусі, бабусі, жінки”. У Сумах волонтерський рух “Ми тут” збирає допомогу для армії
Принесли близько 1000 комплектів постільної білизни за два дні тільки на одну точку збору — так сумчани відгукнулися на прохання волонтерського руху “Ми тут” долучитися до зборів для поранених бійців. Наразі, говорить, волонтерка Валерія Остапенко, потреба у постільному закрита.
Волонтери руху “Ми тут” відбирають та фасують постільну білизну. Минулої п’ятниці, 20 січня, вони розмістили оголошення, що для лікарень пораненим бійцям необхідні рушники та білизна. За два дні, говорить волонтерка Ірина Сікула, підрахували дзвінки від мешканців міста, які хотіли допомогти:
“Число для себе підраховували, бо язики боліли відповідати. Вчора було 95 (дзвінків – ред.) це в робочий час, а скільки було поза робочим часом ми не можемо відповісти. Позавчора теж було понад 90 телефонних дзвінків. Люди збирають навіть з ОСББ. Голова ОСББ зібрав з усього дому і централізовано привезли. Ось Токарів везуть, люди неймовірні, слів немає”.
“Вісім ящиків вже пішли. Зараз ми упаковуємо, домовляємося, ще дуже багато. Люди йдуть, приносять, і дідусі, й бабусі, і молоді жіночки. Пелюшки теж дуже потрібні”, — додає волонтерка Нелі Золотухіна.
Долучаються до допомоги воїнам і Світлана Плут разом із чотирирічною дочкою вони принесли залізні бляшанки для окопних свічок.
“Саме це зараз на часі, треба допомагати волонтерам, як можемо. Ми під’їздом збираємо бляшанки і це вже третій раз приносимо”, — каже жінка.
“Ми разом повинні бути всі. Хто не там, тут мають допомагати. Без нас там теж тяжко, як і нам без них”, — говорить сумчанин Олександр.
Нині завдяки сумчанам, потреба саме у постільній білизні закрита, говорить волонтерка Валерія Остапенко:
“На СКД, 24 – там склад. Там люди звозять, і ми туди звозили. Вони вже закрили збір. Бо немає куди класти. Якщо наша оця невеличка точка зібрала на три машини, мабуть. Все місто туди везло, то потреби вже немає. Ми додзвонились до них, потреби немає, збір закрили, яка буде потреба надалі – ви ж самі розумієте, це не від нас залежить”.
Окрім цього відділення, у будівлі на проспекти Михайла Лушпи, 8 волонтерський рух “Ми тут” має ще чотири, куди можна приходити допомагати. Нині тут розпускають в’язані речі на нитки, з яких в’яжуть шкарпетки, балаклави, наколінники, а також плетуть кікімори та шиють маскувальні костюми і спіднє. Для шиття жилетів воїнам тут потребують тканини — драпу.
“Зі старих пальто чи ще щось таке. Якщо в населення є – населення приносить дуже багато, але якщо є – ми не відмовимось. Ми розпорюймо – підготуємо, а пошити в нас дуже професійні люди. І ще, що потребує дуже багато зусиль і працює величезна бригада – це наші плетені кікімори”, — каже Алла Коробка, волонтерка.
Нині волонтери потребують робочих рук для плетіння кікімор та шиття. Працюють тут з 09:00 до 18:00 щодня.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ