Мешканка Конотопщини відзначила 100-річний ювілей
15 вересня мешканка Конотопщини Ганна Ярмак відзначила 100-річний ювілей. Родину жінки не оминули репресії — у 1939 році її батька було арештовано, а згодом розстріляно.
За своє життя пані Ганна працювала на торфорозробках, вчителькою, вихователькою, гардеробницею. Нині у жінки двоє доньок, 5 онуків та 5 правнуків.
Про це розповіли у Конотопській міській раді.
Ганна народилась у Шаповалівці поблизу Конотопа. Вона — третя дитина в родині, мала старшого брата та сестру. Навчалася у сільській школі. Її родину не оминули репресії — у 1939 році її батька було арештовано, а згодом розстріляно. Мати працювала в колгоспі, написали у міськраді.
Під час Другої світової війни Ганна у 16 років одружилася з односельцем, аби її не відправили у Німеччину. Жінка працювала на торфорозробках та інших роботах.
“Додому повертається з важким серцем, адже там — чоловік, якого не кохає. Вже після відходу німців її першого чоловіка мобілізують до армії, а через два місяці він загине на фронті”.
У 1948 році Ганна почала працювати у Шаповалівській школі піонервожатою та заочно навчалась у Глухівському педагогічному інституті, щоб здобути фах вчительки початкових класів.
Потім працювала у Бочечанській лісовій школі санаторного типу, де зустріла свого майбутнього чоловіка Миколу Ярмака — уродженця Великого Самбора. Він працював у Бочках фельдшером та навчався у Харківському медичному інституті. Вони одружились у листопаді 1953 року. У 1954 та 1956 роках у подружжя народились дві доньки: Валентина та Ольга.
Згодом Миколу призначили на посаду головного лікаря Присеймівської сільської лікарні, Ганна поїхала разом із ним та влаштувалась учителькою 1-4 класів у Чорноплатівську школу, де працювала до 1976 року.
Родина планувала життя в Конотопі, у 1974 році вони купили там будинок. Проте чоловіка перевели в село Черепівка на Буринщині. Ганна Петрівна влаштувалась вихователькою продовженого дня.
У 1982 році переїхали у Конотоп, почали облаштовуватися: Ганна працювала контролером в організації “Колгоспбуд” до 1996 року, потім — гардеробницею у школі.
У 1990 році звільнилася від роботи та займалася домашнім господарством. Чоловік Ганни Петрівни працював на “швидкій”, потім у залізничній лікарні терапевтом. Разом вони прожили 42 роки.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ