“Ми б уже виїхали, але він сказав, що не поїде”. Історія Богдана Дордика з Білопілля, якого вбив російський снаряд
Богдан Дордик із Білопілля мріяв стати фермером та розводити тварин. Хотів працювати у рідній країні та наполіг лишитися, коли була можливість виїхати за кордон. Його плани зруйнували російські військові та випущений ними снаряд. Йому було 15 років. Богдана поховали пів року тому — 2 грудня.
Хлопчик був найстаршою дитиною у багатодітній родині, тож став надійним помічником: допомагав поратися по господарству, доглядав за молодшими братами і сестрою, розповідає його мама, Ольга Лапченко.
Наталія Сєдік, подруга родини, хлопчика знала з дитинства. Говорить, що Богдан розумів, чим хотів займатися у житті: “Він умів реалізовувати все навіть за день (родина займалася продажем молока — ред.). Зазвичай, може ж ще залишатися там на творог, мати вже могла навіть і творог не робити, отак реалізовував молоко. Молодець був. У мене подружка, також у нас спільна, називала його “Тато №2″, як хазяїн №2 в домі. Він дуже добрий, чуйний хлопчик був. Любив маму, любив батьків своїх, бабусю. Жартівник був, любили з ними побавитися. Натаською мене називав”.
Мама Богдана пригадує, що саме Богдан відмовився їхати за кордон, коли почалося повномасштабне вторгнення.
“Першого березня подруга виїжджала за кордон, мій старший син Богдан категорично був проти. Ми б уже виїхали, але він сказав, що не поїде. Він сказав: “Поїдемо, все покинемо, а тоді куди будемо вертатись? “Бомжувати?”, — каже Ольга Лапченко.
Богдан загинув 30 листопада минулого року на місці від осколкового поранення за кілька метрів від свого будинку. В дорогу, по якій він їхав на велосипеді додому, влучив російський снаряд.
“Я пішла у лікарню о 8:15 з меншою донькою. Я йому телефонувала, він вже слухавку не брав. Тоді зателефонувала подрузі… Думаю, може телефон залишив, а малих повів у погріб. Тоді подруга зателефонувала – він не бере. А тоді зателефонував мій менший хлопець і сказав, що Богданчик мертвий”, — говорить мама Богдана.
У нього лишилися батьки, бабуся, двоє братів та сестричка.
Ольга Лапченко показує кореспондентам речі сина: “У нього була “копилка”, він туди складав гроші. Він хотів електровелосипед собі купити на 16 років”.
Нині родина планує виїхати з міста, подалі від обстрілів.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ