Що відомо про нардепа “Слуги народу”, який є вихідцем із Конотопа?
На минулих парламентських виборах на мажоритарному окрузі, в який входить Конотоп, переміг шосткинець Ігор Молоток. Проте, у парламенті є виходець й з Конотопа — член партії «Слуга народу» Олександр Качура. Наприкінці минулого року він приїздив у Конотоп із дводенним візитом, а пізніше анонсував, що місту передадуть 20 трамваїв з Києва.
Конотоп.City вирішив розпитати нардепа про його життя, кар’єру та плани на посаді.
Довідка. Олександр Качура народився 18 серпня 1990 року. Одружений. Має три вищі освіти, є кандидатом юридичних наук. 2017 року заснував власну адвокатську фірму Kachura Lawyers, яка за рік увійшла в список лідерів юридичного ринку країни. До набуття повноважень нардепа був адвокатом партії «Слуга Народу» та компанії «Квартал 95». Його адвокатська фірма представляла інтереси артиста Олега Винника, RS music, бізнесмена та мера Глухова Мішеля Терещенка, ексміністра оборони Анатолія Гриценко та інших. У березні 2019 року Kachura Lawyers виграло справу у суді про заборону серіалу «Свати» в інтересах Студії «Квартал 95».
— На сайті «Чесно» та у вашій біографії дуже стисла інформація. Написано, що ви працювали слюсарем у Конотопі. А де жили, навчалися?
— Всякі чесні сайти часто пишуть зовсім не чесно, — сміється. — Народився та виріс у Конотопі. Мешкав на «Семи вітрах», на вулиці Клубній. Навчався в школі № 12 з поглибленим вивченням правознавства.
Влітку, перед вступом до університету, довелося попрацювати слюсарем на одному з підприємств. Розкажу вам по секрету, такий запис був у трудовій книжці. А насправді в мої обов’язки входили ремонт і фарбування дерев’яних вікон.
— Розкажіть про улюблені місця у Конотопі.
— У мене немає неулюблених місць. Але дорога до школи, проспект Миру, стареньке відділення пошти, де я отримував дитячі журнали, викликають особливі, ностальгійні відчуття.
— Як влаштувалися слюсарем?
— Я шукав підробіток, хтось зі знайомих сказав, що на підприємстві потрібні «зайві руки». Так і влаштувався. Майстер на мене подивився й одразу дав пензлик та шпатель.
— Як сталося, що потім ви переїхали до Києва, стали юристом, заснували юрфірму й тепер нардеп? Розкажіть вашу історію успіху.
— До Києва я поїхав у 18 років. Оскільки вступив на юридичний факультет КПІ. Працювати почав з першого курсу, а з другого заснував власну юридичну компанію, хоча компанією це було назвати складно. З кредитних коштів придбав принтер. Перший офіс знаходився в кімнаті гуртожитку.
Я був постійно близьким до політичних процесів, займався захистом ділової репутації, мав широке коло клієнтів з політикуму та був відомим у цьому середовищі. Так мені випала нагода стати кандидатом у народні депутати України.
— Чому ви вирішили йти у парламент?
— До мене, як до адвоката, зверталася за консультацією команда Володимира Зеленського. За час співпраці зрозумів, що в партії «Слуга народу» закладені ідеї та цінності, які я підтримую. Наприклад, прагнення змінити політичні еліти, тобто зробити електоральну революцію, спрямовану на модернізаційні процеси у державі, підвищення добробуту громадян та країни в цілому, відновлення миру і територіальної цілісності України.
Моє місце у списку визначили на з’їзді партії. Я, до речі, став її першим членом.
— Ви вперше у парламенті. З якими емоціями, планами йшли у нардепи? Що для вас стало викликом, а що — несподіванкою у якості нардепа?
— Як і вся країна, я прагнув змін — щоб у країні були законність, порядок й рівноправність. Прибрати касту «обраних» й здійснювати такий соціальний захист, аби громадяни відчували безпеку та піклування з боку держави.
За часів адвокатської діяльності часто стикався із прогалинами у законодавстві. Тому, замість нарікань, вирішив власноруч його змінювати. Створення незалежної судової та правоохоронної систем, сприятливого інвестиційного клімату, робочих місць в Україні — це те чого я прагну.
— Чув, що вас закріпили від партії за округом, де розташований Конотоп. Це правда?
— Відверто кажучи, я сам висловив бажання допомагати рідній Сумщині. Оскільки тут виріс та знаю про проблеми регіону.
— Від Конотопа й Шостки є депутат-мажоритарник — і ви в одній міжфракційній групі з ним. Співпрацюєте?
— Ми створили міжфракційну групу «За рідну Сумщину», щоб було краще комунікувати між собою. Присутність одного депутата добре, а двох депутатів, один з яких — від президентської партії, ще краще. Це значно посилить позиції міст. Як результат, від цього переможуть лише жителі округу.
— Ви приїздили у Конотоп й спілкувалися з громадою та представниками місцевої влади. Як часто до цього були тут? Які висновки для себе зробили?
— На жаль, оскільки я працював 6-7 днів на тиждень, то не мав можливості приїжджати до рідних з Києва. Приїхав, аби розв’язувати проблеми міста.
Щодо висновків, як то кажуть: «головне бажання». Тому, якщо є бажання, то можна працювати на результат.
— У Конотопі існує тривале протистояння між частиною депутатського корпусу й міським головою. Після вашого приїзду у місті ухвалили бюджет. Ви спілкувалися з «обома таборами». Що їм казали?
Так, спілкувався. Запитав, у чому причина конфлікту, закликав знайти компроміс для того, щоб у місті не було колапсу. Не можу стверджувати однозначно, чи це так моя розмова зі сторонами конфлікту вплинула, але факт є фактом: 28 грудня року бюджет міста ухвалили.
— До цього ви подавали у парламент постанову про позачергові вибори у Конотопі. Чому вирішили зробити це лише у листопаді, а не раніше? Тепер, з ухваленням місцевого бюджету, ця постанова втратила актуальність?
— Постанова — це результат неодноразових звернень від громадян про бездіяльність міської ради як колегіального органу. Це сигнал до них, що вони не працюють. Я не буду наполягати на ухваленні постанови, якщо міська рада працюватиме в інтересах громади, відповідно до чинного законодавства.
— Чи плануєте ви зі свого боку сприяти розвитку Конотопа? Поділіться найамбітнішими планами.
— Звичайно, плани щодо розвитку міста є. Зокрема, це створення системи харчування у закладах освіти за європейськими стандартами, реконструкція шкіл, створення комфортних умов для навчального процесу.
Наразі ведуться переговори щодо передачі 20 трамвайних вагонів ТАТРА-3 на баланс КП «Конотопське трамвайне управління», що покращить інфраструктуру міста.
Пишаюсь тим, що у Конотопі функціонує IT Кластер. Безумовно, цей напрям необхідно підтримувати, аби місто стало так званою «кремнієвою долиною», потужним IT-центром України.
— З чим звертаються місцеві жителі? Які проблеми міста потрібно вирішити в першу чергу?
До мене надходять звернення щодо порушення прав місцевих жителів. В основному скаржаться на бездіяльність місцевої влади у житлово-комунальній сфері. Нещодавно отримав пару звернень від директорів шкіл Конотопа. Ще у зверненні громадської організації було прохання про перевірку легальності роботи АЗС.
Проблеми, з якими звертаються — як місцевого, так і загальнодержавного рівня. У вирішенні частини з них вже є перші результати.
— Як вам робота парламентаря — що дається легко, що важко? Не шкодували що пішли у Раду?
— Моє життя кардинально змінилося. Не тільки тому, що потрібно працювати 24/7. Відчуваю високий рівень відповідальності перед виборцями.
— Яке завдання номер один ставите собі на рік у Верховній Раді?
— Нині пріоритетним завданням для Верховної Ради є прийняття законопроєкту і, як результат, створення Бюро фінансових розслідувань. Також — законопроєкт про прожитковий мінімум, яким фіксується його розмір на мінімальному рівні 5000 грн.