“Щоб не було другого наступу”: сапер розповів про мінування кордону з Росією та розмінування території Сумщини
Тимофій з позивним “Туман” наразі служить сапером в інженерних військах. У Збройні сили чоловік пішов у березні 22-го року. Спочатку був водієм, потім вивчився на сапера. Військовослужбовець розповів, у чому полягає його робота, з якими складнощами стикається та про що мріє після перемоги.
Тимофій згадує своє перше бойове завдання: “Це було літо 22-го року. Наш підрозділ розміновував Боромлю та Тростянець. Там найперше, що я знайшов, була розтяжка Ф1. Потім це були декілька ОЗМ-72, які були встановлені на розтяжці, протипіхотні міни. Це були перші знахідки”.
“Якщо щось знаходиться — в навушниках дає звуковий сигнал. Пінпоінтер допомагає визначити розмір того, що я знайшов і де саме воно знаходиться. А вже за розміром можна зробити висновок: що це може бути. Це може бути і протипіхотка чи протитанкова міна. Під ним теж може бути пастка, тому, щоб його взяти, його треба вздьоргувати. Щоб вздьорнути, будемо використовувати таку річ, як “кішка”, — говорить військовослужбовець. Після того, як снаряд зачепили “кішкою”, треба відійти на безпечну відстань та почекати 3-5 хвилин, розповів чоловік.
Після цього снаряд транспортують для знешкодження. Загалом, розповідає Тимофій, робота з розмінування потребує максимальної уваги. Згадує один із небезпечних моментів: “Це були перші дні, перша ОЗМ-72 — протипіхотна міна, яку ми знайшли. Нас було троє, ми її витягли, почекали, підійшли. Почали довбати землю під нею, а там була Ф1. І вона не вибухнула тільки тому, що її ставили навесні, вона замулилася землею. І тому чека, вона майже відскочила, але залишилась. Це мій другий день народження”.
Нині, розповідає сапер, стало складніше виявляти розтяжки, встановлені російськими військовими: “У перші дні вони ставились – це якась металева волосінь, це була не лєска, її можна було побачити. Зараз — це більш замасковано, скритно, вже використовують іншу вибухівку, яка на невилучення стоїть. Це більш пластикова річ, ніж металева”.
Однак, і таку вибухівку можна виявити металошукачем: “Дуже багато пластикових мін, але якийсь елемент металевий присутній. Тому їх важко знайти, але цілком можливо”.
Для такої роботи потрібна гарна фізична підготовка, каже військовослужбовець: “Якщо взяти обмундирування, воно важить близько 20 кг. Плюс, коли ти виходиш на поле мінувати, ти ще тягнеш 4 міни. Кожна з них – це 7-10 кг. І це фізично дуже важко”.
Якщо на початку війни підрозділ Тимофія займався розмінуванням територій Сумщини, то зараз вони мінують прикордоння: “Мінуємо, підриваємо якісь другорядні шляхи. Це для того, щоб не було другого наступу на Сумську громаду”.
Поділився Тимофій і своїм бажанням після перемоги: “На місяць поїду на море…якщо це буде зима, поїду в Карпати, на сноуборд”.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ