Олексій Тесля повернувся у Шостку через бої на Сході України. У своєму гаражі чоловік облаштував своєрідний соціальний сервісний центр по ремонту інвалідних візків. Як говорить чоловік, усе для того, аби бути корисним та допомагати особам з інвалідністю. Про їх потреби Олексій Тесля знає не із чуток, адже і сам через травму став малорухомим.

Інвалідність не вирок – цю просту істину доводить, уродженець Шостки Олексій Тесля. Не зважаючи на обмеженість у рухах він активна людина. У 2000-х роках він разом із дружиною та донькою переїхали на Донбас у селище Комісарове Луганської області, за 20 кілометрів від Дебальцеве. Олексій працював у шахті. У 2011 році отримав виробничу травму. Олексія засипало вугіллям, через що він опинився в інвалідному візку. Через три роки, коли почалась війна на сході країни, Олексій з родиною змушені були покинути шахтарський край, де була двокімнатна квартира. Спочатку поїхали у село до дядька, адже квартира матері розташована на п’ятому поверсі й Олексій на візку не зміг би вільно пересуватися, став би в’язнем власного помешкання. Потім придбали будинок у Садовому мікрорайоні, де нині й мешкають.
Олексій став головою ГО «Інваспорт», має активну життєву позицію, проводить спортивні заходи.

Олексій пригадав, як відпочиваючи в Очакові, до нього звернувся чоловік на інвалідному візку і попросив його відремонтувати.

– Для мене це було не складно, а він цього зробити не міг. Це побачила ще одна жінка, у якої син був на візку і теж попросила про ремонт. Під час розмови з нею я дізнався, що у Дніпрі звідки вони приїхали на все місто одна соціальна майстерня для ремонту і тоді спало на думку, що в нас взагалі такої немає.
Після цього Олексій вирішив у власному гаражі облаштувати соціальну майстерню з ремонту інвалідних візків та інших засобів реабілітації. Гараж розширили, облаштували.

За професією Олексій – слюсар четвертого розряду, свого часу працював на «Свемі» та Шосткинській ТЕЦ.

– Я маю декілька спеціальностей. Працював у кузні, працював токарем, зварювальником, з останньої спеціальності маю другий розряд.

Олексій може ремонтувати не тільки візки, але й інші засоби реабілітації. Він не відмовляє жодному, хто до нього звертається за допомогою, а особам з інвалідністю усю роботу виконує абсолютно безкоштовно. Втім говорить, що для неї потрібний спеціальний інструмент та верстати на суму близько 100 тисяч гривень, втім для Олексія дана сума просто не підйомна. Майстер перерахував обладнання яке в нього є: заточувальний верстат, свердлильний, лещата, є купа електроінструменту і лобзик і болгарка і дриль. Майстер зізнається, що дуже б хотілось токарний і фрезерувальний верстати.

Дуже часто невеликі запчастини губляться, а достати їх буває складно, а при наявності токарного станка, я б зробив якийсь болтик за три хвилини.

Аби закупити таке необхідне обладнання Олексій разом з однодумцями бере участь у конкурсах, які проводять благодійні фонди. Є фонди, які надають на розвиток соціальних майстерень кошти, навіть до 300 тисяч гривень. Але там є умови про співфінансування, потрібно 20% витратити власних коштів. Олексій зізнається, що такої суми він не має. Нині він подав заявку до ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» (скорочено ІСАР «Єднання»). І вже отримав запрошення на навчання, щоб дізнатися, як писати проекти. Це ще не перемога, але перспектива точно.

Олексій має мрію – збудувати інклюзивний дитячий майданчик, адже в Шостці понад 200 дітей з інвалідністю.

shostkanews.city

Поділитися в соціальних мережах