Конотоп у 1921-му: Яким було місто рівно 100 років тому (фото)
100 дрібних підприємств, 77 шкіл, 3 народні лікарні, повітова міліція та пожежна команда – такою була інфраструктура Конотопа у 1921 році. Увага приділялася ліквідації малограмотності. Konotop.City зібрав інформацію та найцікавіші факти про те, як виглядав Конотоп 100 років тому.
Рік голоду та дефіциту кадрів у освіті
1921 рік позначений голодом в південній частині Україні. У той же час українців змушують віддавати частину врожаю голодуючим російського Поволжя. У серпні 2021 року до Конотопського повіту привезли 150 дітей цього краю, виснажених голодом. Ця ж проблема торкнулася й українських учителів. У зв’язку з переходом на господарський розрахунок, на фінансування освіти в 1921 році витрачалося лише 10,4% державного бюджету, а в наступному, 1922 році, і того менше – 3%. Освітяни починають відчувати голод на собі. 1 листопада припинено навчання в Конотопській 5-й школі через нестачу вчителів. Найгірше становище склалося в двох єврейських школах, де працювало 11 учителів. В цілому в Конотопському повіті 100 років тому для роботи в школах не вистачало 99 учителів.
Конотоп мав розгалужену сферу промисловості
У 1921 році в місті працювало 100 дрібних підприємств легкої, харчової, будівельної промисловості, механічний та миловарний заводи, 8 шкіряних, 1 цегельний і 1 пивоварний завод, друкарня й палітурна майстерня, 6 млинів, 3 маслобійні, 2 кондитерські фабрики, які задовольняли потреби споживачів.
У серпні 1921 року у Конотопі з’явився та розпочав свою роботу цех із виробництва господарського мила, коломазі, дьогтю. Пізніше він стане Конотопським заводом побутової хімії – підприємством «Райдуга».
Функціонував у той час у Конотопі й снарядний завод. Саме в 1921 році він почав випускати ще й сільськогосподарське знаряддя.
У кінці грудня 1921 року у Конотопі була введена заборона на вільний продаж солі.
Пожежна екстрена служба
100 років тому у Конотопі працювала пожежна команда, створена в 1900 році. До її особового складу входили 16 чоловік, які працювали без вихідних і жили разом із своїми родинами в тому ж приміщенні, якому й працювали. На озброєнні команди була 1 лінійка з ручним насосом, 8 бочок на кінній тязі та 20 відер, 40м пожежних рукавів, 1 драбина та багри (інструмент у вигляді металевого держака, з допомогою якого розбирають охоплені полум’ям конструкції).
Освіті містян приділялася неабияка увага
Для ліквідації неписьменності у Конотопі діяли спеціальні курси. Навесні 1921 року почали працювати курси з підготовки кваліфікованих поштово-телеграфних робітників Конотопа. А також дворічна школа для сестер милосердя при першій народній лікарні. Були відкриті дитячі ясла.
На початку червня по вулиці Соборній, 52 відкрилась друга єврейська школа.
Всього шкіл на той час у місті було 77. Майже половина з них – 29 – були трудовими. В них разом із традиційною освітою дітям давали ще й знання з того чи іншого ремесла, готуючи їх таким чином до трудової діяльності. 48 із 77 шкіл були неповними. Учнів у той рік у місті нараховувалось 8 400, а навчали їх 174 вчителі. Для прикладу, в 2021 році в конотопських школах навчається 6 980 учнів, а освіту їм надають 615 вчителів.
̕В цілому в Конотопському повіті діяли 52 хати-читальні, 25 бібліотек, три клуби.
Культурне життя в місті теж не стояло на місці. У березні 1921 року у Конотопі відбулась вистава «Кто в лес, кто по дрова», яку організувала драматична секція культпросвіти. Квиток на неї коштував 50-135 крб за місце.
Інформаційним джерелом 100 років тому у Конотопі для містян була газета «Плуг і молот», правонаступницею якої з оголошенням Незалежності в Україні стала газета «Конотопський край». На той час «Плуг і молот» виходив тиражем 1 000 екз.
Функціонували три народні лікарні на 410 ліжкомісць
У жовтні 1921 року у Конотопі був створений лікарсько-харчувальний пункт українського Червоного Хреста по вул. Соснівська, 155.
Діяла й народна лікарня при Конотопському повітовому відділі охорони здоров’я, яка з 1915-го мала назву Єврейська лікарня. У 1921-му вона була розширена та перейменована у 2-гу народну лікарню. Знаходилась вона на Комісарівській вулиці, в колишньому будинку генерала Драгомирова.
Кількість ліжок у конотопських лікарнях у 1921 році зросла з 294 до 410. Медична галузь міста була представлена трьома народними лікарнями та двома тифозними бараками. У цьому ж році було відкрите й венерологічне відділення.
З метою запобігання різним епідемічним хворобам 9-16 травня в місті провели тиждень чистоти.
Сфера обслуговування
1 червня 1921 року в місті почала свою роботу майстерня з ремонту терезів та шальок по вул. Радянській, 24.
Рік розбійних нападів
У березні міська міліція Конотопа була розформована та введена до складу повітової міліції.
26 квітня махновський загін розгромив Дубов’язівський цукровий і спиртовий заводи. Співробітників пограбували, у проїжджих селян забрали кращих коней, вбили двох міліціонерів. Через деякий час загін був розбитий частинами Червоної армії вже в інших повітах губернії. Трьома днями раніше цей загін робив спробу напасти і на Конотоп, але вчасно був зупинений силами військкому. Цього ж дня озброєний загін чисельністю 200 чоловік напав на с. Дептівка Конотопського повіту і наніс великі руйнування.