“Теж передова”: як на Сумщині захищають кордони України
Між кордоном з Росією та їхніми позиціями – заміноване поле та лісопосадка. Їх неодноразово обстрілювали, розповідає командир взводу з позивним “Махно”. Його підрозділ несе службу на одному з сумських напрямків останні пів року. Нині їхнє завдання вчасно виявляти диверсійно-розвідувальні групи, передавати інформацію про ракети та безпілотники та не допустити повторення 24 лютого 2022 року. Як облаштувався підрозділ на Сумщині — розповіли кореспондентам Суспільного.
Командир взводу з позивним “Махно” – один із тих, хто нині боронить кордони Сумщини. Чоловік з перших днів повномасштабної війни долучився до одного з підрозділів Запорізької ТРО. З літа він із побратимами цілодобово стежать на одному із напрямків за кордоном Сумщини.
“Наша робота тут на випадок, якщо ДРГ пройшло – затримуємо, дрони. Ракети ми тільки чуємо і передаємо, що пішли ракети на Україну. І не пропустити, якщо раптом ворог буде наступати, то в нас тут свої задачі. Тобто ми це все контролюємо – мінні поля і так далі, щоб воно було все в ладу”, – розповів “Махно”.
Фото: Суспільне Суми
Навколо позицій — посічені снарядами уламки дерев. Їх неодноразово обстрілювали, розповів військовослужбовець Сергій: “І так буквально всю посадку, у хлопців машини побило. Тут, будемо казати, теж передова”.
Командир взводу “Махно”. Фото: Суспільне Суми
Ще одна зброя, з якої російські військові б’ють по позиціях українських захисників – дрони з вибухівкою, розповів командир взводу. “Пускають прямо на бліндажі. Тобто, бачать рух і одразу дрон летить, одразу летить по машинах, по всьому”, – додав “Махно”.
“У нас обстрілів ідуть багато з мінометів, гранат. На моїй зміні було тижні два тому силуети, що переміщались, бачив в тепловізорі. Дали чергу з автоматів, потім їх видно не було”, – розповів військовий Сергій.
Військовослужбовець Сергій. Фото: Суспільне Суми
Постійно продовжують укріплювати свої позиції, говорять воїни, попри погодні умови: “Морози, морози, а так більш нічого складного такого немає. Зараз ми нарили ще позицій, бліндажі підсилюємо. Мінні поля більше розширюємо. Ну як би, щоб не допустити ще одного такого наступу, як був у нас”.
Військовослужбовець “Бані”. Фото: Суспільне Суми
Цей підрозділ з перших днів повномаштабного наступу обороняв Запорізьку область. Спочатку був Оріхів, потім Гуляйполе. Нині, говорить командир взводу, із сотні людей, які з перших днів були у підрозділі, з ними залишається близько десятка. Боєць із позивним “Бані” один із них: “Тут більше гібридна війна, тут більше дрони, мінометка, окопна війна. Там працюють і танки, і реактивна артилерія, і там в принципі “яскравіше”.
Складнощі, говорить боєць – це переїзд на нове місце: “Спальні місця, викопати під себе позицію, окопчики, прочистити під себе окопчики. А так в принципі зі складнощами справляємось”.
Фото: Суспільне Суми
Одна із проблем, з якою борються в бліндажах – миші. “Сплю після наряду, тут такий міцний сон і все добре і сниться мені дівчина красива-красива і чую хтось мені голову чухає і сниться, що вона мене по голові гладить – очі відкриваю, а то миша чухає голову. Ну і бувало таке, що миші нігті обгризали”, – пригадав “Махно”.
За пів року на Сумщині воїни облаштували тут побут та зв’язок. З собою із Запоріжжя привезли пічку, яка завжди з ними.
Фото: Суспільне Суми
А також привезли трофеї, які допомагають виявляти російських військових. “Це перші дні наступу були, на третій день це ми зайшли на їхні позиції і в нас трофеї такі хороші – в них дуже хороша оптика була. Нам ці трофеї дуже дорогі, бо в нас дуже багато хлопців із роти загинуло, дуже багато каліками залишилось. Всі були з перших днів і ми з ними дуже здружилися всі, хоча до війни не були знайомі, а стали кращими родичами”, – розповів командир.
Фото: Суспільне Суми
Сусідній бліндаж боєць із позивним “Хриплий” називає “санаторієм” у порівнянні із запорізьким напрямком: “Бліндажі класні. Ми там жили – у нас зовсім інші були, там ми самі робили. Там близько не під’їдеш трактором, самі вручну все копали”.
Військовослужбовець “Хриплий”. Фото: Суспільне Суми
Відновлюватись та триматися майже два роки на війні допомагає сон, думки про рідних та тих, хто допомагає війську, поділилися військові. “Все залежить від нас, якщо кордон буде закритий, то буде спати наше населення теж”, – підсумував військовий Сергій.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ