«Сумихімпром» знову пускають з молотка: ціну скинули на 70 мільйонів, але чи знайдеться сміливець?
Доля промислового серця Сум знову на кону. Фонд державного майна робить другу спробу продати хімічний гігант «Сумихімпром», який минулого разу так і не знайшов нового господаря. Ставки зроблені, ціну знижено, а дата «судного дня» призначена на 13 січня 2026 року. Чи вдасться цього разу знайти інвестора, готового викласти понад мільярд гривень за завод з «причепом» боргів та зобов’язань?
Перша спроба продати завод у червні 2025 року закінчилася фіаско — жоден інвестор не наважився купити акції. Тож тепер держава йде на поступки: стартову ціну знизили на 70 мільйонів гривень. Тепер «вхідний квиток» коштує 1,088 мільярда гривень (без ПДВ).
Ласий шматок чи валіза без ручки?
На продаж виставлено майже все — 99,9952% акцій підприємства. Але майбутньому власнику дістанеться не лише виробництво добрив та кислоти, а й довгий список «треба зробити».
Держава виставила новому власнику жорсткий ультиматум. Купивши завод, він зобов’язаний:
-
Розщедритися на модернізацію: вкласти у технічне переоснащення мінімум 150 мільйонів гривень.
-
Погасити борги: протягом пів року закрити всі «хвости» по зарплаті, податках та перед Пенсійним фондом.
-
Не звільняти людей: протягом 6 місяців новий хазяїн не має права скорочувати штат з власної ініціативи.
Крім того, покупець має утримувати бомбосховища у готовності та суворо дотримуватися екологічних норм. Тобто, купити завод і просто «порізати його на метал» не вийде — умови прописані чітко.
Чому це важливо для Сум?
«Сумихімпром» — це не просто труби та цехи. Це робочі місця для сотень містян і податки в бюджет. Приватизація — це палиця з двома кінцями. З одного боку, ефективний приватний власник може вдихнути у завод нове життя, налагодити експорт і підняти зарплати. З іншого — є ризик, що інвестор не потягне навантаження, і місто отримає чергову промислову руїну.
Прийом заявок триває до вечора 12 січня. Тож вже зовсім скоро ми дізнаємося: отримає «Сумихімпром» нове дихання чи залишиться висіти тягарем на шиї держави.