Сумська освітня мережа по-новому: які школи опинилися поза мережею і яка їхня доля
В Україні з 2017 року триває масштабна освітня реформа. Тоді стартував проєкт «Нова українська школа» (НУШ), були створені новий Державний стандарт освіти та програми, й розпочалася трансформація у початковій ланці. У 2022 році НУШ запустили в 5-х класах. А з наступного – 2025 року – вона має стартувати в старшій школі.
Час є: впровадження триватиме до 2033-го
У Сумській міській громаді розробили новий План реорганізації мережі закладів освіти на 2024-2028 роки, який, до речі, відрізняється від запропонованого в минулому році. Адже акценти кардинально зміщені – згідно з вимогами до профільної старшої школи. Як зазначив на брифінгу заступник міського голови Станіслав Поляков, проєкт Плану доопрацьований з урахуванням законодавчих змін у сфері освіти, що відтоді були ухвалені. Координаційна рада зустрічалась з керівниками закладів, були проведені консультації з педколективами та батьками.
«План реорганізації складений з урахуванням отриманих пропозицій і рекомендацій, – зазначив він. – Його вже презентували депутатам міської ради. Далі проєкт затвердять на сесії міськради та подадуть на розгляд облради й Міносвіти. План має бути затверджений на обласному рівні до 1 вересня 2024 року. Реформування ж триватиме до 2033 року. Тож усі учасники освітнього процесу матимуть час для підготовки та адаптації».
Вибір після 9 класу: академічний чи професійний ліцей
Потреба в реформуванні нинішньої старшої школи, як повідомила заступник начальника управління освіти та науки Сумської міськради Світлана Кобилецька, виникла через багато чинників, в тому числі – для здобуття більш якісної освіти. Наразі учні 10-11 класів мають дуже велику кількість предметів, на вивчення яких витрачають багато часу. Занадто велике навантаження не впливає на якість освіти – зазвичай, старшокласники вимушені займатись із репетиторами для підготовки до екзаменів. До того ж 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, у більшості яких школярі опановують науку 12 років (деякі – навіть 13).
«Щоб дати дітям широкий вибір профільних предметів та курсів, їх треба започаткувати в новостворених академічних ліцеях (як це передбачено НУШ), де навчання триває три роки, – зазначила Світлана Кобилецька. – Покращиться й профорієнтаційна робота – у школярів буде вибір між академічним та професійним ліцеями».
Академічний ліцей – шлях до вищої освіти. Діти поглиблено вивчають предмети (відповідно до обраного профілю, які формуються навколо 9 галузей – мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, соціальна тощо), проходять академічну підготовку для подальшого навчання у вузах. Передбачені обов’язкові предмети та предмети за вибором. Що більше учнів у ліцеї – то більше профілів і вибіркових курсів можна їм запропонувати. А в професійних ліцеях учнівство здобуває загальну середню освіту та разом із нею – майбутню професію за сучасними стандартами.
«Як передбачає реформа, закінчуючи базову школу (9 класів), учні матимуть змогу визначитися: продовжувати навчання в академічному чи професійному ліцеях», – уточнила заступник начальника управління.
Починаючи з 2027 року, старші класи будуть з 10-го по 12-й. До старшої школи додається 10 клас, у якому учні матимуть змогу надолужити освітні втрати та, можливо, змінити думку про предмети, які колись здавалися нецікавими. Саме тому в 10 класі пропонується найбільша кількість обов’язкових для всіх навчальних предметів, але їхня кількість зменшуватиметься з кожним наступним класом. Натомість вибір курсів, які будуть пропонуватися, зростає майже на 50%.
Міносвіти зараз напрацьовує Концептуальну записку щодо академічних ліцеїв, у межах якої можуть бути прописані різні готові моделі профілів, якими зможуть скористатися заклади як рекомендаціями.
За словами Світлана Кобилецької, реформу профільної середньої освіти втілюватимуть протягом 10 років. «Наразі ми на підготовчому етапі, – уточнила посадовиця. – Пілотування профільної старшої школи – створення ліцеїв – розпочнеться з 2025 року. В Україні визначено всього 25 закладів-учасників. Протягом трьох років старшокласники здобуватимуть профільну освіту, після цього будуть підбиті перші підсумки (перехідний етап). Перший випуск з академічних ліцеїв – у 2030 році. І вже на фінальному етапі (2029-2033 роки) ми будемо розуміти чітку модель академічних ліцеїв та знати їх точну кількість у громадах. Ну, і звичайно – наскільки виправдають себе очікування від реформи старшої профільної школи».
У Сумах – 8 ліцеїв, три з яких – обласні
Загалом мережа закладів загальної середньої освіти включає такі типи навчальних закладів: початкова школа (початкова та дошкільна освіта, наповнюваність класів – від 5 до 24 дітей); гімназія (5-9 класи, наповнюваність класів – від 5 до 30 дітей), де можливий початковий та базовий рівень освіти. До них зарахування відбувається за територіальним принципом.
У ліцеї (10-12 класи), де можливе здобуття базової та профільної освіти, зарахування не передбачає територіальний принцип та відбувається за конкурсом. Профільну освіту на академічному рівні учні мають здобувати, як правило, в окремих від решти рівнів (початкового та базового) закладах освіти.
Як уточнила Світлана Кобилецька, засновниками академічних ліцеїв можуть виступати заклади вищої освіти, обласні ради та територіальні громади. Відповідно до прогнозованого контингенту учнів, які у 2027-2028 роках підуть до 10-х класів, у Сумській міській тергромаді має бути вісім ліцеїв, три з яких створює Сумська обласна рада (ліцей для обдарованих дітей, мистецький ім. Д. Бортнянського і спортивний ліцей на базі «Барси», де умовою функціонування є наявність пансіону для дітей з області), решту – Сумська міська рада.
У перспективі мережа закладів загальної середньої освіти Сумської міської територіальної громади виглядає так:
початкові школи – 6 (заклади №№ 11, 14, 28, 30, 31, 32);
гімназії з початковою школою – 22 (школи №№ 1, 2, 4, 5, 6, 10, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 29, Стецьківська, Великочернеччинська);
філія гімназії-1 (Піщанська школа);
ліцеї – 5 (школи №№ 7, 9, 24, 33, класична гімназія);
спеціальний заклад освіти – 1 (спеціальна школа);
багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр – 1.
Для кожного закладу розроблена дорожня карта, яка стосується припинення набору до 1 класів аби згодом вивести із складу початкову школу, припинення набору до 10-х класів – для гімназій з початковою школою та ін. «У цьому році набір до 1 та 10 класів проводиться, він ще триває, – уточнив Станіслав Поляков. – Що стосується вже створеного ліцею №33 (на базі гімназії №1 та школи №12), то він, як інші міські ліцеї, які формуються на базі шкіл, з 2025 року припинить набір до 1 класу. Після виведення початкової ланки це буде ліцей з гімназією».
Хто опинився поза мережею
Для п’яти освітніх закладів, які наразі є малокомплектними та затратними, передбачений окремий сценарій. Школу № 3 очікує припинення закладу, там в окремому крилі залишиться працювати міський інклюзивно-ресурсний центр. Школу № 8 планують реорганізувати шляхом приєднання до класичної гімназії. У НВК № 16 (район Добровільної) не буде функціонувати дошкільний підрозділ.
Піщанська школа стане філією Стецьківського закладу, а на Великопіщанську школу очікує ліквідація.
Зміни щодо закладів освіти у старостинських округах – тривалий процес. Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до ухвалення відповідного рішення.
Для школярів і дошкільнят із закладів, які з об’єктивних причин не потрапили до мережі, умови для навчання та виховання будуть забезпечені. Зокрема, у розпорядженні Стецьківської школи два автобуси, якими можна підвозити потенційних учнів, а для дошкільнят із НВК № 16 є місця в інших дитсадках, що знаходяться неподалік.
Ірина Чирченко
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ