Сумським волонтерам «МИ ТУТ – Північний форпост» потрібні наші руки та донати
У квітні – вже два роки, як у нашому місті з’явився волонтерський рух «МИ ТУТ», який очолила Лариса Гніденко. Тоді такі, як вона, небайдужі жінки, які з початку повномасштабної війни намагалися бути корисними (хтось збирав теплі речі, навантажував пісок, готував їжу чи навіть запальні суміші) згуртувалися, аби далі разом працювати на Перемогу.
Робота закипіла: маскувальні сітки, костюми, накасники, «кікімори», подушки, килимки, сідушки, постільні комплекти, спідня білизна та інше. Всього й не перерахуєш, що разом із гостинцями передавалося хлопцям на фронт.
Наразі у волонтерському центрі – декілька осередків по місту та за його межами, а «штат» постійних помічників-волонтерів вже налічує понад 500 чоловік. Основним напрямком лишається виробництво. «Ми не збираємо кошти на дрони чи тепловізори, а лише на матеріли, з яких виготовляємо те, що потрібно захисникам, – розповідає Лариса Гніденко. – Працюємо на запит військових, шукаємо технології, слідкуємо за всіма новинками, розробляємо вдосконалені варіанти. Обов’язково – наші вироби тестують військові.
Умови війни за цей час змінилися. Як і вимоги до засобів захисту. Якщо згадати наші перші маскувальні сітки зі смужечок, нарізаних з різного одягу чи навіть ганчір’я, то це вже зовсім не те! Так ми вже давно не працюємо. Тоді, коли нічого взагалі не було, хлопці були раді й такому. А коли є спеціальні матеріали для маскувальних виробів, які можна придбати і зробити все під замовлення військових – оце інша справа. Треба поважати наших хлопців, які в умовах цієї підступної та тяжкої війни, виборюють Перемогу. За два роки потреби в маскуванні суттєво змінилися. Інші засоби, техніка. Треба йти в ногу з часом! Разом усім нам. Наша Перемога не може чекати!».
Перейшли на професійне маскування
Не так давно бійці почали звертатися з приводу антидронових сіток, а наразі просять антитепловізорний захист, де використовуються зовсім інші технології. «Дуже важливо працювати напряму із військовими, без усіляких посередників, щоб знати всі нюанси виробу – його призначення, розміри, матеріал, кольорову гаму (це вкрай важливо у якому регіоні та місцевості він буде використовуватися), – зазначає пані Лариса. – Маскування вже вийшло на такий рівень, коли значення має кожна нитка, товщина клітинки. Не говорячи про індивідуальне маскування – ті ж «кікімори». Природа в Херсоні, Донецьку та Сумах зовсім різна! Щоб «сховатися» і не перетворитися на пляму, ставши мішенню для ворога, потрібно все враховувати…»
За два роки волонтерки-майстрині тільки у плетінні сіток (які досягли рівня нового покоління зразка НАТО) декілька разів змінювали технологію. Наразі волонтерський центр займається виключно професійним маскуванням, використовуються якісні легкі матеріали, які не намокають та не гниють. Зазвичай, це спанбонд. Є запити на маскувальні обладунки, де додаються інші тканини – не горючі, не синтетичні та такі, що не пропускають тепло. «Враховуємо багато чого, – продовжує очільниця «МИ ТУТ». – Якщо це техніка, то – її розміри та призначення, потреби маскування (для пересування чи схову) тощо. Освоїли антидронове маскування (умовно називаємо «сітка», хоча там зовсім інший підхід у виготовленні) та антитепловізорне – це скоріше тент чи чохол, який за потреби накривається сіткою. Там використовуються інші матеріали».
Із нових розробок – антитепловізорний плащ
Такі плащі можна й придбати, але коштують вони дуже дорого. Їх ще називають плащем-невидимкою, палаткою чи антитепловізорним пончо. Плащ є надійним засобом захисту від тепловізійних пристроїв. Його можна використовувати, надіваючи на себе, розгортаючи перед собою як екран або встановлюючи зверху як дах.
Дівчата-майстрині зробили викройку самостійно. «Спочатку ми детально вивчили складові такого виробу, – продовжує Лариса Гніденко. – Адже, крім основного матеріалу, який іде на лицьовий та зворотній бік, є ще й середній шар, що містить паробар”єрну фольгу. Із потрібними матеріалами нам допомогли. Вже відшили біля 20 штук. Відправили хлопцям на тестування. По плащах вже маємо схвальні відгуки. Пішли нові замовлення».
Нещодавно волонтери спакували 200 комплектів «сухих душів» для військових, які їм знадобляться в польових умовах за умови відсутності доступу до води. Комплектацію для особистої гігієни продумали до дрібниць: два рушника (великий та маленький), мильна губка, змочена гіпоалергенним гелем, присипка, вушні палички, сушкар та заживляючий крем для рук. «Ми все закупили, розфасували по пакетах, додали інструкцію, – демонструє Лариса Валентинівна. – Вийшло набагато дешевше, а головне – там є все необхідне для хлопців, щоб дати собі лад. Днями передамо!»
Універсальні «кікімори», водонепроникні матраци та «веселі» труси
На досягнутому волонтери не зупиняються: планують плести універсальні «кікімори» з насадками – відповідно до пір року. Вже є викрійки. Триває процес виготовлення каверів – так називається маскувальний елемент, який кріпиться до шолому. «На кавери у нас дуже великий запит, це також наша розробка, ми їх відшиваємо (вже готовий цілий мішок), – продовжує волонтерка. – Хлопці ще просять. Зайнялися ношами – перші 15 вже відправили.
Ще виготовляємо водонепроникні матраци, які дуже виручають хлопців. Теж самі до цього додумалися. Так вийшло, що ми отримали спандбонд із проклеєною плівочкою. Думаю, яка цінна тканина: куди її застосувати? Тож пішла на матраци! Шиємо, набиваємо матеріалом, який теж не намокає. Бійці з радістю забирають: на калюжу кинув в окопі і спиш. У результаті – сухий, а значить здоровий і боєздатний!».
Виготовляють дівчата й звичайні матраци, використовуючи цупку тканину, а на набивку пускають обрізки флісу, який залишився від пошитих шапок, балаклав та сплетених поясів. Ось таке безвідходне виробництво! Такими матрацами займається вуличний колектив, якому далеко добиратися до осередків центру.
– Зараз шиємо труси, – розповідає волонтерка. – Взагалі це окрема тема розмови. Хлопці кажуть: «Ваші труси знають по усій Україні!» Ми їх робимо «веселими». Дівчата спеціально купують тканину – в горох, з котиками, зайчиками, песиками, або – й дівчатами. Передаємо у шпиталі, на позиції. І не тому що хлопцям нема чого вдягнути, це більше як привіт чи частинка тепла з дому. Військові їх приміряють – сміються, аж за животи хапаються! То хай так піднімається бойовий дух у хлопців! Вони навіть говорять, що як все скінчиться – приїдуть знайомитися з тими, хто шив «веселі труси».
Потреби військових ростуть – без допомоги не обійтися!
Роботи дуже багато, зазначає Лариса. Багато хто працює на дому – пече пиріжки, в’яже шкарпетки, готує смаколики. Аби закрити всі потреби, потрібна фінансова підтримка та додаткові руки. Цього не вистачає, хоча допомагають студенти, переселенці, добрі закордонні друзі. Нещодавно громада німецького міста Падерборн вчергове доправила партію гумдопомоги та передала 2350 євро пожертв, які направлять на придбання матеріалів. Є й «професійні» волонтери, які навчать новеньких тонкощам маскувальної справи.
Пані Валентина родом із Черкащини, відвідує осередок волонтерського центру «МИ ТУТ» вже більше року. Жінка, яка все життя працювала вчителькою, тепер чи не щодня приходить сюди плести Перемогу. «У цьому колективі я виявилася дуже затребуваною, – говорить пенсіонерка. – Тому вирішила допомагати – доки зможу це робити. По вихідних приходить дочка, на канікулах – онучок. Працюємо, донатимо. Тут дуже свідомі люди, які розуміють, що чекати на дивані – це не той шлях».
Валентина Федорівна, яка раніше ніколи не вміла плести сітки, зараз справжній профі. Свою нинішню роботу зовсім не вважає рутинною, навпаки – творчою, яку вона виконує з задоволенням. Опанування нових технологій жінку захоплює. «Є такі сітки, які при виготовленні треба «відчувати», вплітати різні кольори, – ділиться враженнями волонтерка. – Цікаві зимові сітки, коли компонуєш відповідну гаму. Звичайно, перш за все – це допомога нашим хлопцям, коли на кону існування нашої держави».
Адреси осередків у Сумах:
– вул. Героїв Крут, 36В (9:00 – 21:00, без вих.);
– пр-т М. Лушпи, 8 (9:00 – 17:00, без вих.);
– вул. Сумської артбригади, 7 (9:00 – 19:00, неділя – вих.);
– вул. Г. Кондратьєва, 140 (9:00 – 17:00, неділя – 9:00 – 16:00, субота – вих.).
– провулок Гетьманський, 12 ( 9:00-15:00, субота, неділя – вих.).
Допомога:
– Моно 5375 4112 0048 2078
– Приват 4149 6090 0393 1575
– Рахунок (IBAN): UA873003460000026000000006985
ЄДРПОУ: 44811964
Отримувач: БО «БФ «МИ ТУТ – ПІВНІЧНИЙ ФОРПОСТ»
Призначення платежу: Благодійна пожертва
МФО Банку: 300346
Тел. 050 809-63-31 (Лариса Гніденко).
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ