Центр для військових чи гурток із малювання? Хто додумався запрошувати дітей до установи, де збираються представники ЗСУ?
В КУ «Центр учасників бойових дій» вчергове дивують! Цього разу замість роботи з ветеранами чиновники вирішили… навчити дітей малювати. Майстер-клас з «нетрадиційного малювання» під назвою «Птах надії» зібрав дітей, які намалювали кольорових птахів, що летять у небо. Більш того, такими своїми “успіхами” вони ще і вихваляються!… – пише телеграм-канал “Суми.Головне”.
Хоча центр називається «Центр учасників бойових дій», про реальну підтримку чи допомогу ветеранам тут чомусь чути дедалі менше. Натомість чиновники вигадують різноманітні активності, які мало стосуються основної мети їхньої роботи. І найцікавіше: в Сумах вже є достатньо навчальних закладів та гуртків, де професійно вчать дітей малювати.
Запитання на мільйон гривень (а точніше – зарплат): за що платимо?
Очевидно, що створення таких активностей – це спроба імітації роботи. Зібрати кілька знайомих дітей, дати їм фарби, а потім красиво розповісти всьому місту, як “ефективно працює” Центр, – це навряд чи та діяльність, заради якої створювали цю установу.
А може, краще зайнятися своїми прямими обов’язками?
Допомога ветеранам, психологічна підтримка, адаптація до мирного життя – ось ті завдання, які мали б виконувати в Центрі. Але, схоже, це надто складно або нецікаво, або просто взагалі не має бажаючих користуватися послугами цього Центру (звичайно, після такої критичної публікації, вони одразу “знайдуться”, але ж наразі маємо зовсім інше) тож легше влаштувати гурток для дітей. Більш того, дітей запросили до установи, куди в будь-який момент може прилетіти шахед чи ракета, адже по суті, Центр – це військовий обʼєкт, де мають збиратися військові! Хто буде відповідати за загибель дітей, яких зібрали замість учасників бойових дій?
Може, краще спрямувати ці ресурси та зарплати на дійсно корисні проєкти? Бо поки виглядає так, ніби чиновникам просто немає чим зайнятися, але зарплати при цьому залишаються чималими.
Якщо усе це невігластво не спинити, то завтра лікар теж захоче замість надання медичної допомоги – малювати малюнки. Прийдете ви вирізати апендицит, а хірург замість операції запропонує намалювати його і прикладати потім до рани… От тільки чи довго ви так проживете у цьому місті абсурду?