Як мама двох дітей із Шостки стала волонтером від ООН та надає допомогу ЗСУ
Шостка надала гуманітарну допомогу нещодавно звільненим містам Харківщини. Вони перебували в окупації майже 6 місяців. «Дякуємо вам! А може, у вас із собою є прапор? Так хочеться, щоб кожен розумів ВАГУ нашого українського прапора!», – казали місцеві мешканці. Вони терпіли окупацію 199 днів. Однією з тих, хто доставляв гуманітарну допомогу до Харківської області була шосткинка Влада Воробйова.
24 лютого змінило життя
Влада – молода жінка. Має двох дітей: 13-річного сина та 1-річної доньки. Нині вона перебуває у декретній відпустці. До цього працювала у Києві, але пандемія змусила Владу повернутись на малу батьківщину.
24 лютого змінило її життя, як і багатьох українців. Про повномасштабний наступ Росії на Україну Влада дізналась від сина, який ранком того дня збирався до школи.
«Я ще спала. Але син зайшов до кімнати і сказав, що війна почалась. В Україні – російська військова техніка. У мене був шок. Ми почали збирати тривожну валізку. У паніці поклали туди крім документів ще купу непотрібних речей. Ми не знали, що робити: виїздити чи ні. І у підсумку залишились у Шостці», – розповідає Влада.
Волонтер від ООН
Військові дії згуртували все суспільство і Влада також вирішила допомагати оточуючим чим могла: робила пости у Фейсбук про збори необхідних речей, привозила їх до волонтерського центру «Шостка Добро». Кошти на гуманітарну допомогу збирала разом із іншими батьками класу, де навчається син.
Одного разу вона, як і багато інших містян, прийшла по гуманітарну допомогу. Її роздавали у Церкві Адвентистів 7-го дня. Але раптом розпочався дощ і, щоб люди не стояли в черзі під час негоди, вона почала допомагати робити списки тих, кому потрібен пайок. У пункті роздачі допомоги активність Влади оцінили по достоїнству і запропонували стати офіційним волонтером від ООН World Food Programme ADRA Ukrainian.
«У церкві збирають пожертви. Половину з них передають на ЗСУ. Я, до речі, не є прихожанкою цього храму. Крім цього я ще є членом волонтерського центру «Шостка Добро», – розповідає Влада.
Допомога та шахрайство
Волонтерство – це тяжко, говорить Влада. Бо, наприклад, за безкоштовним хлібом приходять тисячі людей в день. Деякі з них намагаються надурити, отримати допомогу двічі. Все це потрібно контролювати, а ще розвантажувати хліб та видавати його протягом дня. На день 4 тисячі буханок хліба.
«Одного разу прийшла жінка та намагалась обманом отримати другий продуктовий набір. Я попередила її, що це шахрайство і застерігла, що викличу поліцію. Вона почала плакати і відповіла: не викликайте поліцію, але й коробку я не віддам. Були люди, які відмовлялись виходити з церкви поки їм не видадуть пайок. Одного разу довелось рятувати життя чоловіку. У нього стався епілептичний напад. Швидка допомога не могла під’їхати до церкви через декількотисячний натовп, які прийшли за гуманітаркою. Мені довелось розштовхувати людей. Я так кричала, що зірвала голос і довелось йти на лікарняний», – розповідає Влада.
Вона говорить, що через події сьогодення люди стали агресивніші, стали бачити світ у чорно-білих відтінках. І це також тяжко витримувати.
«Часто звинувачують волонтерів у розкраданні гуманітарки. Але це ж все підзвітно. У волонтерському центрі «Шостка Добро» складаються акти про витрачені кошти», – наголошує жінка.
«…Наших хлопців я не кину»
Віра в перемогу надихає. А ще для Влади дуже важливо допомагати не тільки цивільним, а й військовим. Наші захисники самостійно звернулись до волонтерки і вона не змогла їм відмовити.
«Я вожу хліб у якості гуманітарної допомоги до Собічева та Макове. Ці два села дуже допомагають ЗСУ», – говорить вона.
Одного разу її попросили обрати між допомогою простим людям чи нашим захисникам. І Влада не змогла обрати.
“Днями ми їздили майже за сто кілометрів до хлопців. Я знаю, що у них немає продуктів харчування – їм дуже мало завозять. У мене немає команди. Я сама по собі, але я співпрацюю з волонтерським центром «Шостка Добро». Ми збираємо допомогу спільними зусиллями. Відвозили нашим захисникам спальні мішки. За допомогою моїх друзів купили воїнам генератор. Я буду продовжувати допомагати. Наших хлопців я не кину», – підсумовує Влада Воробйова.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ