Як на Сумщині звичайні люди стають «Армією відновлення»
У прифронтових регіонах відновлення має не лише будівельний, а й людський вимір. На Сумщині цю роль дедалі відчутніше виконує проєкт «Армія відновлення» – ініціатива, яку реалізує Державна служба зайнятості.
Це зовсім не про військову службу у звичному розумінні, а про тих, хто береться за справу там, де потрібні додаткові руки: у громадах, на соціальних об’єктах, у комунальній сфері, в місцях, що постраждали від війни. «Армія відновлення» – це про тих, хто лагодить не лише простір, а й відчуття життя в ньому.
Проєкт не тільки для безробітних
На Сумщині програма діє з вересня 2022 року. За словами директорки Сумського обласного центру зайнятості Оксани ІЩЕНКО, наша область стала першою в Україні, де були запроваджені такі роботи. «Із 20 вересня до них приступили перші безробітні, які зареєстровані у службі зайнятості, – розповідає Оксана Миколаївна. – Роботи стартували у Миколаївській та Ямпільській селищних радах, Лебединській та Кролевецькій міських радах, Бочечківській, Дубов’язівській та Попівській громадах».
Важливо, що участь у «Армії відновлення» можуть брати не лише безробітні. Проєкт відкритий значно ширше. До нього долучаються ВПО, ветерани війни та звільнені з військової служби, пенсіонери віком до 70 років (якщо дозволяє стан здоров’я), працюючі на підприємствах під час війни, люди, які ведуть власне господарство, самозайняті особи та навіть – студенти, учні та слухачі профтехзакладів.
Нині суспільно корисні роботи в межах проєкту «Армія відновлення» запроваджені у 34 із 51 громади області, за винятком територій активних або можливих бойових дій.
Які роботи найбільш затребувані
Проєкт реалізується у співпраці служби зайнятості, місцевої влади, роботодавців. Саме громади визначають, де допомога потрібна найбільше, а роботодавці формують запити на виконання робіт. «Це спільна робота: служба зайнятості дає людям можливість тимчасової зайнятості, а громади отримують реальну допомогу тут і зараз», – пояснює Оксана Іщенко.
За її словами, серед найбільш затребуваних напрямків – соціальна допомога у пунктах розміщення ВПО, приготування їжі для військових, заготівля дров для населення та захисників, плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок, пошиття спецодягу, розбір завалів і відновлення пошкоджених об’єктів, упорядкування місць поховань загиблих, ремонт житлових приміщень для внутрішньо переміщених осіб, облаштування укриттів, розвантаження та фасування гуманітарної допомоги, а також чергування в укриттях.
«Громада сама приймає рішення, які саме види з переліку суспільно корисних робіт є найбільш потрібними, – продовжує директорка. – Також – визначається з роботодавцями. А учасники залучаються з різних джерел: це і облік безробітних, і «сарафанне радіо», і соцзахист, і інформація на наших ресурсах та в медіа. У всіх зацікавлених сторін є інформація. На місцях голови громад знають як людей, так і потреби населених пунктів».
Як зазначає Оксана Іщенко, проєкт «Армія відновлення» корисний людям і громадам одночасно, бо поєднує соціальну підтримку з реальною відбудовою на місцях. Для учасників – це насамперед можливість отримати тимчасову зайнятість і дохід у складний період. Для громад – реальна допомога, яка дозволяє швидше реагувати на виклики. «Важливою є й економічна складова. Кошти, які надходять у регіон через реалізацію програми, залишаються на місцях: вони повертаються у вигляді заробітної плати учасникам, сплачених податків і внесків. Програма фактично підтримує економіку прикордонного регіону і підсилює фінансову стійкість громад», – наголошує директорка.
Якщо порівняти динаміку надходжень і залучення учасників, то у 2022 році службою зайнятості було видано 781 направлення, а використано 8,4 млн грн. У 2024 році показники суттєво зросли – вже 8787 направлень і 127,3 млн грн фінансування. У 2025 році зафіксовано 3999 направлень, а обсяг використаних коштів становив 63,3 млн грн.
Скільки заробляють учасники «Армії відновлення»
«Оплата нараховується пропорційно відпрацьованого часу, – пояснює Оксана Іщенко. – Якщо людина виконує разове завдання – наприклад, розвантажує гуманітарну допомогу чи розбирає завали – вона отримує оплату за фактично виконану роботу. Якщо працює повний робочий день протягом тижня – формується стабільний дохід, який коливається від мінімальної заробітної плати до двох її розмірів. Для прифронтових регіонів зарплата не може перевищувати дві мінімальні зарплати – від 8647 до 17294 грн».
Розмір оплати визначає роботодавець залежно від складності виконуваних робіт. «У першу чергу збільшена зарплата встановлюється за роботи, що сприяють обороноздатності, – зауважує директорка. – Наприклад, чергування в укриттях – це мінімальна заробітна плата, а якщо плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок – від 10 тис. грн, заготівля дров та приготування їжі для військових –до 14 тис. грн, земляні роботи – це вже дві зарплати».
Тил, який тримає громади
У різних громадах Сумщини до «Армії відновлення» долучаються як комунальні установи, так і громадські організації – кожна з них бере на себе свою ділянку спільної справи. У Сумській філії обласного центру зайнятості значну частину учасників залучає «ГО «ПЛУРІТОН»». Тут допомагають тим, хто опинився у пунктах компактного проживання ВПО – підтримують, забезпечують найнеобхіднішим. Разом із ними ГО «Сумський бабський батальйон-ТИЛ» перетворює роботу на справжній тиловий фронт, де плетуть маскувальні сітки, шиють спецодяг для військових – від утеплених жилетів і термобілизни до балаклав і спальних комплектів.
У Лебедині в центрі уваги – підтримка військових і захисних просторів: у КЗ «Добробут громади» виготовляють сітки та облаштовують місця тимчасового розміщення військовослужбовців, створюючи умови, де важлива кожна деталь.
У Конотопі ритм задає КП «Муніципалітет»: тут чергують в укриттях, стежать за чистотою та порядком у захисних спорудах і на прилеглих територіях. У Путивлі робота має практичний вимір – заготівля дров, фасування гуманітарної допомоги, розвантаження вантажів. Допомога доходить до людей буквально з рук у руки.
У Кролевці та Ромнах увага зосереджена на укриттях – там, де безпека стає щоденною рутиною. У Шостці підтримка відчутна через прості, але важливі речі – ремонт приміщень, будинків для ВПО, маскувальні сітки та їжу, приготовлену з турботою. На Охтирщині в Грунській сільраді спектр робіт ще ширший: від плетіння сіток і виготовлення окопних свічок до допомоги маломобільним людям і впорядкування місць поховань загиблих захисників – там, де особливо потрібні людяність і присутність. У Тростянці робота теж не зупиняється: одні плетуть і шиють для військових, інші заготовляють дрова захисників, ВПО та людей із вразливих категорій.
Дізнатися більше або приєднатися до «Армії відновлення» можна у Сумському обласному центрі зайнятості чи його філіях, а також у місцевих громадах.
Сумський обласний центр зайнятості – м. Суми, пл. Незалежності, 3-1
Гаряча лінія: 0 800 600 288.
