“Найкращі люди”. Як у Сумах прощалися з трьома членами сім’ї Кушнарьових, які загинули через російську атаку
24 жовтня у Сумах попрощалися з трьома членами родини Кушнарьових, яких в ніч на 22 жовтня вбила у власному будинку російська армія. Матір, доньку і тітку відспівали у Свято-Воскресенському храмі, пише Суспільне.
“Вона хотіла, щоб я допомогла їй вибрати ресторан. Я приїхала з Києва, хотіла їх побачити. Ми обирали ресторан, де вона святкуватиме День народження. Ми поруч живемо. Вона як завжди поцілувала мене. Як тільки пролунав вибух, я взяла телефон набрати її, але мене вже набрав Ваня…”, – згадує Алла Літвінова, дружина хрещеного Ані Кушнарьової.
За кілька годин до загибелі Аня з мамою та родичкою і подругою родини Аллою, планували, як 8 листопада дитина відзначатиме своє 15-річчя.
“Я був в місті Київ, подзвонила моя подруга і повідомила цю новину, що в дім прилетів “шахед”, що батька все-таки знайшли сусіди, витягли, маму з сестрою не змогли знайти…Їх знайшли, але пізніше. Йому складно, звичайно, але я стараюсь як можу підтримати його. Він отримав перелом грудної клітини, тілесні великі ушкодження, але він тримається”, – говорить Іван Кушнарьов, син подружжя.
Родина і близькі друзі відвідують в клініці Юму. Говорять: цей собака, що отримав опіки й травму ока, нині – місток, що пов’язує родичів з членами родини, яких вони втратили назавжди.
“Вона взяла цю Юмочку у волонтерів з притулку і викохала її, зробила з неї чемпіонку. Вона була чуйна дівчинка, така довгоочікувана. Це була світла дитина. Анюта обрала цю собачку, вона сказала: “Мені все одно, що вона безпородна, якщо їй потрібен дім, я її заберу”, – згадує Алла Літвінова.
Побачивши, як багато сил Аня вкладає в виховання улюблениці, Алла посприяла заняттям із кінологом. У цій залі в парку Кожедуба тренувалася пара Ані і Юми.
“Спочатку собака боявся всього. Потім ми почали відновлювати в неї впевненість, почали займатися, вона почала дома робити ці трюки, після цього ми перейшли на аджиліті і почали їздити на змагання. Перші змагання – вона одразу посіла друге місце. Вона була кращим другом Ані, я бачила, вони виїжджали в ліс гуляли, в парк”, – розказує кінологиня Олександра Узька.
Коли Олександра переїхала в Київ, Аня і Юма продовжили займатися з іншим кінологом. Місяць тому, розповідає Олександра, вони бачилися на змаганнях, де Аня і Юма знову посіли призове місце і разом цьому раділи.
“Ірина працювала спочатку в 5 лікарні, в лабораторії. Потім в “Хесед Хаїм”. Вона в лікарні допомагала людям, після лікарні доглядала за бабусями похилого віку в “Хеседі”. Це добра людина, моя паличка-виручалочка, яка по першому проханню приходила”, – каже Алла Літвінова.
“Найкращі люди, які тільки можуть бути. Навіть сьогодні заходила на Ірину сторінку – вона таким постом поділилася, де люди хочуть жити. Вона каже: “Якщо спілкуєшся з такими людьми, то хочеться жити”. Бог забирає найкращих”, – каже Олена Таранець, двоюрідна сестра Анатолія Кушнарьова.
Від удару російського безпілотника загинула і рідна сестра Анатолія. Як розповіли родичі, Людмила Кушнарьова мала вади здоров’я, і брат був її опікуном.
“З Людмилою ми зростали разом, з Ірою дружили. Наші діти товаришували. Людмила…тяжке в неї життя. Неймовірно розумна, начитана, але одинока, на жаль. Гарно жили”, – згадує Світлана Жерьобкіна, сусідка родини Кушнарьових.
Анатолій та Іван Кушнарьови, які залишилися без домівки через влучання безпілотника, нині збирають гроші на лікування батька і допомогу родині у відновленні після російської атаки.
