На Сумщині зареєстровано 79 випадків корости
Частіше на цю паразитарну хворобу хворіють в Охтирському та Роменському районах.
Коростяний кліщ живе і розмножується на шкірі людини. Він дуже малий і практично невидимий неозброєним оком. Самки, потрапляючи на шкіру людини, прогризають на її поверхні ходи, у яких щодня відкладають 2-3 яйця. З яєць приблизно через 2-3 тижні вилуплюються личинки, які спочатку перетворюються на німф, а потім у статевозрілих самців і самок – на всіх стадіях життя коростяні кліщі активно блукають по шкірі та живляться міжклітинною рідиною (лімфою). Коростяні кліщі розселяються по тілу, при цьому вони найчастіше зустрічаються на тильній поверхні кистей, в міжпальцевих ділянках, пахвових западинах і промежини.
Заразитися можна при прямому контакті шкіри зі шкірою зараженої людини — це домінуючий шлях передачі. Вважається, що кліщі також можуть потрапити на тіло людини через заражені постільні речі, меблі, іграшки, одяг. Зараження відбувається досить швидко — самки проникають через 20-30 хвилин, самці, німфи та личинки починають рити нори вже через 5 хвилин після попадання на шкіру.
Через 2-5 тижнів після зараження на шкірі з’являється висип. Поява звивистих білих ліній вказує на закопування кліщів у шкірі. Одночасно з’являється сильний свербіж у нічний час, який супроводжується розчісуванням та утворенням кірок. Не у всіх людей спостерігаються класичні прояви корости, і це може ускладнити діагностику інфекції. Пацієнти можуть мати лише незначні ознаки. Сверблячка у кількох членів сім’ї або близьких контактів завжди має викликати у лікаря думку про коросту. Короста також може ускладнюватися бактеріальною інфекцією.
Несвоєчасна діагностика може призвести до спалахів. Нерідко люди, що заразилися коростою, соромляться звернутися до лікарів і поволі заражають рідних та знайомих. Спалахи корости в промислово розвинених країнах можуть виникати у школах, будинках для людей похилого віку, в’язницях та в будь-яких інших перенаселених місцях. В економічно відсталих країнах вони корелюють з біднотою та тісним житлом.
Короста може поширюватися і в лікарнях. На пам’яті випадок, що стався в одному з терапевтичних відділень області ще наприкінці 90-х. Хвора, що мала папульозні висипки та свербіж, була госпіталізована з діагнозом «хронічна кропив’янка». Пробне лікування протягом 7 днів не дало позитивного ефекту, і на 8-й день перебування у лікарні хворій була призначена консультація гематолога, а ще через 2 дні — консультація дерматолога, який встановив діагноз корости. Хвора була успішно пролікована, але протягом 10 днів вона встигла заразити ще одну людину, що перебувала з нею у однієї палаті.
Високі температури за будь-якої вологості різко скорочують час виживання коростяного кліща поза тілом людини. Тому в сухому кліматі (при відносній вологості менше 50%) допускається просто залишити заражені речі ізольованими на 48 годин при кімнатній температурі, щоб призвести до загибелі коростяних кліщів. Також кліщ дуже чутливий до заморожування, тому низькі температури можуть бути одним з варіантів їх знищення на м’яких та твердих іграшках, маленьких подушках та постільних речах. Наприклад, витримування самок кліща при -25 °C і відносної вологості 50 % протягом 1,5 год призводило до 100 % загибелі. Але при цьому в умовах холодильника (0 °С) кліщі здатні виживати протягом кількох днів.
Основним препаратом для боротьби з коростяним кліщем вважається 5% перметрин. Його застосовують зовнішньо одноразово (на ніч), з повторним нанесенням через 1-2 тижні. Також для лікування корости використовують бензилбензоат.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ