«Незламні Суми»: коли для Кобзаря піар важливіший за совість
В.о. мера Сум Артем Кобзар вкотре продемонстрував, що політичний піар у нас може бути міцнішим за бетон. Навіть тоді, коли він робиться на спинах поранених ветеранів і за рахунок бюджету громади.
У своєму свіжому пості Кобзар із гордістю повідомив: ветерани війни вирушають до Буковелю та Мадрида у новенькому екіпіруванні з логотипом «Незламні Суми». Звучить красиво: сильні, мужні, мотивовані спортсмени, які прославляють країну. Проте за кадром лишається неприємна деталь — цей красивий логотип обійшовся громаді у 3,5 мільйона гривень та й робився він не “по совісті”, а із певним умислом…
Благодійність із комунальним душком
«Суми незламні» — це не давній благодійний фонд, а новонароджений «проект». Його зареєстрували лише в лютому 2025 року. У засновниках — добре відомі у Сумах чиновники та політики з найближчого кола Кобзаря: Гончаренко, Жученко, Кацов, Степанов. Одні працюють у міській раді, інші — на комунальних підприємствах. Випадковість? Навряд чи.
Примітно, що за кілька місяців діяльності цей фонд не продемонстрував жодної публічної звітності, жодної реальної допомоги. Зате встиг отримати з міського бюджету сотні комплектів спортивного одягу з власним логотипом.
Формула «незламного» піару
3,5 мільйона гривень — на брендовану форму. І це при тому, що в тому ж розпорядженні – лише 1,265 мільйона виділялося на потреби територіальної оборони. Погодьтеся, у місті, яке живе в умовах війни і має готуватися до оборони, пріоритети виглядають доволі «незламно».
По суті, Кобзар і його команда вигадали універсальну формулу:
- спортсмени здобувають медалі;
- на їхній формі сяє логотип «Суми незламні»;
- піар повертається на користь політиків.
А ветерани… ветерани тут — як живий щит від критики. Хто ж наважиться дорікнути, коли мова йде про героїв війни?
Ветерани — як політичний фон
Цинізм у тому, що замість допомогти пораненим воїнам реальними речами — лікуванням, реабілітацією чи забезпеченням побутових потреб — влада дарує їм спортивну форму з політичним логотипом. І виставляє це як «подвиг» міської влади.
Тільки ось перемоги на міжнародних змаганнях, які здобудуть ветерани, автоматично стануть не лише особистими досягненнями бійців, а й бонусами для бренду «Незламні Суми». І, зрештою, для самого Кобзаря та чи заслуговує він на це?
Незламні — чи безсоромні?
«Суми незламні» ризикують стати символом не сили громади, а безсоромного використання війни та ветеранів для передвиборчого піару. Бо там, де справжні благодійники звітують про кожну витрачену копійку, «незламні» мовчать. Їм звітувати не треба — бюджет і так усе оплатить.
І виходить парадокс: поки одні воюють і втрачають здоров’я, інші перетворюють їхні шрами на політичні логотипи. Незламність? Радше безсоромність.