Релоковане поле: підприємиця пересадила лаванду із прикордоння Сумщини углиб регіону
Лавандове поле з села Угроїди, що за сім кілометрів від кордону з РФ, – на 25 км углиб Сумської області перенесла підприємиця Світлана Биценко. На прикордонні було небезпечно від початку великої війни: час від часу обстріли були неподалік, розповідає Світлана, але у березні 2024 росіяни влучили по її полю, розриви пошкодили лаванду і крапельний полив.
Світлана викопала частину молодих кущів лаванди, які витримали б переїзд і дали пагони, – і пересадила їх на новому місці, у селі Бездрик неподалік від Сум. Не всі рослини добре пережили евакуацію і прижилися у Бездрику, тому створювати плантацію доводиться фактично наново. Скільки треба часу, щоби ділянка розрослася і стала ефектною локацією для фотосесій, – у матеріалі Суспільного з циклу “ТутРемБуд”.
Ділянку землі із дачним будинком у Бездрику Світлана Биценко купила торік, восени почала поступово перевозити бізнес з прикордоння.
“У вересні минулого року нам трапилася ця ділянка, ми недовго думали. Я розуміла, що осінь… Якщо я восени посаджу саджанці, то навесні вони вже підуть рости. Якщо я не засаджу, то я втрачу ще один рік”
Кущі, яким багато років, Світлана залишила на старій ділянці, бо вони мали менше шансів прижитися на новому місці.
“Ми змогли забрати тільки молоду лаванду. Діляночка там залишилася. За можливості ми їздимо, доглядаємо, обробляємо. Я планую там зібрати врожай, але ж дивимося, яка ситуація навколо. Заходів та фотосесій там не проводимо і не плануємо. Люди не їздять, і це дуже небезпечно. Я не можу навіть взяти на себе таку відповідальність… Ти не встигаєш навіть зреагувати, коли воно і куди летить”, – розповідає Світлана.
Але і на новому місці загинули кількасот кущів лаванди:
“Дуже пізно були морози. Вже лаванда пішла в ріст, і були заморозки, котрі мої кущики не пережили. Шкода, але його доведеться замінити. Трошки пізніше ми посадимо свіженький. Зараз не можна, тому що спекотно. Лаванду краще садити, коли не дуже спекотно і достатньо волого”.
Саджанці для нового поля Світлана вирощує самостійно. А також купує нові сорти для колекції.
“Маємо красивий темно-фіолетовий кущ! Один з моїх улюблених сортів – Імперіал Джем називається. Дуже красиво у свіжому вигляді, і сушений він зберігає темно синій колір. А ще маємо лавандин – гібрид лаванди. Він вищий і в нього колосок такий цікавий. Вони відрізняються ароматом: лаванда має більш ніжний запах. А у лавандина камфори більше”, – розповідає Світлана про розплідник, де вирощує саджанці.
“Маю ще ясельну групу, як я її називаю. Це маленькі кущики лаванди різних сортів. Взагалі я колекціоную, постійно додаю якісь нові сорти. У мене десь 12 сортів лаванди і стільки ж лавандину”, – каже Світлана.
Поки що нове поле Світлани не схоже на ту мальовничу локацію для фотосесій, що приваблювала туристів в Угроїди.
Лаванда потребує кропіткого догляду: “У мене постійні експерименти: там накриваємо агротканиною, там агроволокном – я дивлюся, як вона реагує на відсутність всього. Частина була з поливом, частина без. Але якщо полива немає, їй дуже важко – і довго ростиме… Правильний догляд, правильна стрижка, полив, температура – щоб кущі виросли красиві, здорові, великі”, – пояснює Світлана.
Лаванду вона вирощує не тільки для краси: вивчає технології переробки.
“Це настільки цікава і корисна рослина, що її не можна не перероблять. Я почала вчитися, почала читати різні матеріали… Це домашня аптечка! Це настільки цінна унікальна рослина! Перші квіти ми зрізаємо на букети і для декору. Вона така фіолетова, красива, темна. А потім зрізаємо на саше. І остання лаванда, яка збирається, йде на переробку ефірної олії. Вона вже дозріває, набирається стільки ефіру, що можна її переробляти”, – каже Світлана.
Вона ділиться планами облаштувати майстерню для переробки і зберігання врожаю у Бездрику. Щоб виростити плантацію наново і відновити бізнес, за оцінкою Світлани, потрібно принаймні три-чотири роки.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ