“По нас, в основному, здалеку били”: Юрій Курсай із Сумщини розповів про бої під Іловайськом
Юрій Курсай із Липової Долини, що на Сумщині, у серпні 2014 року був одним з тих, хто опинився під обстрілом регулярних військ Російської Федерації поблизу Іловайська. Напередодні Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, який щороку відзначають 29 серпня, колишній військовий поділився своїми спогадами, передає suspilne.media.
Юрія Курсая мобілізували 1 серпня 2014 року як гранатометника 92-ї окремої механізованої бригади. Йому тоді було 30. Вогнева підготовка на полігоні, злагодження і бойова група бригади була направлена на прорив блокованих росіянами в Іловайську українських підрозділів.
“23-го серпня перша БТР виїхала на Іловайськ. Конкретно ми не знали, куди ми їдемо усі, тому що секретно було. Ми, в основному, їхали на броні – зверху. Покаталися по території – по Донбасу, а 27-го, під вечір вже зупинили колону. Все було: від дрібного до САУ, міномет, “Гради”. Одстрілюватися хтозна як було, по нас, в основному, здалеку били. То так, по дорозі, хтось з кущів пульне, та й усе”, – згадує Юрій.
За його словами, росіяни з мінометів підбили головну та останню машини їхньої колони, блокувавши техніку, а потім почали розстрілювати їх з артилерії та реактивних систем.
“Під вечір вже ми один одного шукали, когось знаходили, збивалися в купки. Коли ми вже по території там бігали коло Комсомольська, Старобешеве недалеко було, то нас там вихоплювали з батальйону “Донбас”. Як зараз пам’ятаю “Жак” був на Мерседесі Спрінтері. Такий дядько невеличкий, але моторний. Він вояка був, реально вояка. В різних ситуаціях я зрозумів, що він вміє думати. І вміє людей повести”, – говорить Юрій.
Після того, як “Жак” вивіз Юрія та його бойових побратимів з Комсомольська, більше вони не бачились. Після перепочинку на мирній території, Юрій Курсай, разом з товаришами з 92-ї бригади, був направлений на захист міста Щастя на Луганщині, де провоював до вересня 2015-го.