“Стріляють – а вони картоплю сапають”: Як жили на прикордонні Сумщини у 2024 році?
Вони намагаються жити звичним життям, постійно повертаються додому з евакуації, працюють під обстрілами і підлаштовуються під реалії війни — так розповідають про своє життя у 2024 році мешканці прикордонних громад Сумської області.
Великописарівська громада
3 січня у Великій Писарівці загинула жінка, яка прийшла за покупками у магазин у центрі селища. Вибухом пошкодило будівлю магазину і аптеки, згоріла автівка.
Навесні 2024 року у Великій Писарівці з чотирьох тисяч населення залишилося кілька сотень людей, розповів заступник голови громади Микола Богданов. Каже, після масованих російських атак у березні більшість мешканців виїхали: “Кожного дня приїздять люди, але не ночують”.
“Я приїжджаю кіз попораю – і їду туди, тому що вночі тут стріляють. Немає ні газу, ні електрики. Тут навіть мобільний зв’язок коли робить, коли не робить”, — розповів Анатолій Юхименко.
А це вулиці Великої Писарівки у травні. Перехожих практично немає, іноді проїжджає автівка або велосипед. Це, в більшості, люди, які приїздять провідати своє господарство, розповідає Микола Богданов. Місцева мешканка пані Катерина зараз живе в одному із сусідніх сіл.
Велика Писарівка, Сумська область, травень, 2024 р. Суспільне Суми
Заступник голови громади Микола Богданов повідомляв, що евакуацію з Великої Писарівки організовують щодня і продовжуватимуть, поки тут залишаються люди. Електрику в Писарівці відновлюють постійно, говорить Микола Богданов. Але в громаді є населені пункти без світла. Це села на кордоні, де залишається близько 100 людей.
“Це Олександрівка, Дмитрівка, Шевченки, Братениці. Люди знаходяться більше року без світла і наразі нічим не можемо допомогти”, — повідомив Богданов.
Село Ямне Великописарівської громади розташоване далі від кордону, але тут теж постійні обстріли, розповіла староста Ямненського старостинського округу Василь Кальченко. Тут внаслідок влучання російського снаряда загинув працівник котельні.
У селі працює ЦНАП, його працівник Віталій Кучков розповів, що люди приходять оформити субсидії та інші види допомоги, звертаються по гуманітарку – продуктові набори від благодійних організацій за цей рік, каже пан Віталій, отримували 5 або 6 разів.
Приходять реєструватися внутрішньо переміщені особи з прикордонних Попівки, Лугівки. Багатьом повертатися нікуди, розповідає староста Василь Кальченко: “Дмитрівка, Олександрівка, Попівка, ви ж знаєте, мабуть, майже вигоріли, випалили їх”.
Краснопільська громада
Село Бранцівка розташоване на околиці Краснопільської громади. Із 180 мешканців Бранцівки роботу мають 18, працюють в магазині, в будинку культури, в сусідніх населених пунктах, решта – без роботи, каже представниця селищної адміністрації Ольга Голуб.
На початку вторгнення кілька десятків будинків у Бранцівці були пошкоджені обстрілами, їх відремонтували. Працює магазин. За підтримки гуманітарної місії «Проліска» організоване транспортне сполучення — єдина маршрутка їздить сюди раз на тиждень.
Село Хвойне розташоване у глибині Краснопільської громади, серед соснового лісу та ялинкових лісосмуг. До найближчих сіл – чотири кілометри.
У прикордонних селах залишаються одинокі люди похилого віку. Їм допомагають соцпрацівниці громади, розповідає Галина Токар.
У Краснопільському центрі надання соціальних послуг всього працює 37 співробітниць, вони обслуговують 350 людей в усіх населених пунктах громади, в тому числі у 5-кілометровій зоні.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ