Сьогодні вся громада вкотре зібралася, щоб провести в останню дорогу нашого земляка, життя якого обірвалося під час боротьби з ворожим окупантом. На щиті до рідної землі повернувся Герой – солдат Збройних Сил України Матвєєв Микола Миколайович.

Народився Микола Матвєєв 19 червня 1993 року в селі Боромля. Розпочав навчання в Боромлянській школі, потім жив у бабусі в м. Тростянець, та навчався у Смородинській школі І-ІІ ступенів. Навчався в Тростянецькому СПТУ №25, де здобув професію тракториста.

Працював на підприємстві по вирощуванні полуниці, де й познайомився з майбутньою дружиною Вікторією. Створили сім’ю, виховували трьох діточок, мріяли про світле майбутнє, про кращі часи, раділи життю. Але не судилося цим мріям збутися – в плани втрутилася підступна війна…

З поклику серця та відчуття справедливості Микола Миколайович став на захист держави та українського народу. Микола Матвєєв був призваний на військову службу у липні 2023 року 1-м відділом Охтирського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Проходив службу на посаді стрільця-санітара 2-го відділення 1-го піхотного взводу 3-ї піхотної роти військової частини А4976.

Був умілим, сміливим, умотивованим бійцем. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Васюківка Донецької області 19 лютого 2024 року він потрапив під ворожий мінометний обстріл і отримав поранення, несумісні з життям….

У глибокому смутку залишилися рідні Миколи: дружина Вікторія, троє діточок. Підтримати рідних та віддати останню шану загиблому зібралися тростянчани: живим коридором, стоячи на колінах та з квітами в руках зустрічали вони траурну процесію, щоби востаннє поклонитися Герою, який віддав своє життя за кожного з нас, за мирні світанки, за можливість жити у вільній країні, за щастя бути українцями!

«З перших днів служби солдат Матвєєв Микола Миколайович зарекомендував себе надійним бойовим побратимом, відрізнявся сміливістю, стійкістю характеру, силою духу. На жаль, солдат повернувся назавжди додому на щиті. Біль цієї втрати неможливо загасити», – промовив на траурному мітингу старший лейтенант Владислав Заброда – офіцер Охтирського першого відділу районного територіального Центру комплектування та соціальної підтримки.

Обряд поховання провів протоієрей отець Роман Кулішов, перший у Тростянці священник Правослваної Церкви України.

Поховали мужнього Героя з військовими почестями на Алеї Пам’яті цвинтаря по вулиці Луніна у місті Тростянець. Державний Гімн України, військовий салют супроводжували мить прощання з полеглим Воїном, повідомили в мерії Тростянця.

Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ

Читайте нас також в ІНСТАГРАМ

Поділитися в соціальних мережах