Як у Сумах допомагають військовим наближати Перемогу
Повномасштабна війна дала величезний поштовх розвитку волонтерства. Небайдужі збирають кошти, здають кров для поранених, приймають біженців, везуть на передову необхідне, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, автівками та дронами. Бути корисним тим, кому це вкрай потрібно, – це про ЛЮДЕЙ із великим серцем, щедрим на добро.
Із Інною ЗАХАРЧЕНКО ми познайомилися ще до того, як тендітна молода жінка у 2021 році в Сумах створила благодійний фонд «Геометрія добра», аби допомагати дітям. Кваліфікованого фізіотерапевта, реабілітолога-масажиста знають багато містян, котрі звертаються до фахівця за допомогою. Частину виручених коштів жінка вирішила спрямовувати на потреби тих, хто опинився в скрутних життєвих обставинах: дітей із інтернатних закладів, багатодітних сімей, хворих тощо. До цього долучилися й інші, кому болять чужі проблеми. З війною БФ не полишив піклуватися про дітей, та додалися й нові напрямки – підтримка цивільних та військових.
Від дитячої мрії – до справи життя
– Фонд насправді був моєю дитячою мрією, – згадує Інна Анатоліївна, яка виховувалася у багатодітній родині на Великописарівщині. – Нами опікувалася лише одна матуся. Тож, коли у жахливі 90-ті роки нам доводилося буквально виживати, я для себе (тоді ще зовсім маленька) прийняла рішення: коли виросту – зроблю все можливе, аби такі сім’ї, як наша, не бідували, а в дітей було щасливе дитинство. Тож, отримавши освіту та досягши успіху в професії, заснувала благодійний фонд. Мене часто запитують: «Скільки у вас працює людей?». Я – директор, та ще є люди, які допомагають фінансово. Представники бізнесу (стоматологічна клініка, приватні оптові магазини тощо) також підтримали мою ідею, аби раз на місяць деяким нужденним сім’ям чи конкретній дитині «закривати» потреби. Тим самим, взявши під опіку якомога більше потребуючих.
Першими із підопічних, як згадує Інна, була родина з Ямполя, де виховується п’ятеро малолітніх дітей. Про їх проблеми дізналися від соцслужби, із якою співпрацює БФ. Сім’я потребувала засобів гігієни, продуктів харчування та одягу. «Приїхавши до сім’ї з подарунками, ми були шоковані, що в наш час, маючи виплати, так можна жити, – продовжує директорка БФ. – Довго спілкувалися, познайомилися з дітками – вони такі дружні, відкриті. До війни я була у них разів зо п’ять. Наразі в родині є позитивні зміни. Батько захищає Україну, дітки доглянуті, забезпечені. Ми продовжуємо спілкуватися. За можливості – знову поїду до них у гості».
Із початку заснування фонду, за словами Інни, вдалося допомогти 720 родинам та здійснити не одну дитячу мрію. Приміром, організувати яскравий незабутній випускний для дітей-сиріт. «Ми познайомилися з Любов’ю Рудикою – директоркою Сумського дитячого будинку ім. Супруна – і десь після 2-3 місяців співпраці я їй запропонувала влаштували підопічним випускний вечір. Діти були ошатно одягнені (нам погодилися дати безкоштовно вечірні вбрання), із зачісками. Дівчатка – з красивим мейкапом. Було дуже гарно, головне – діти залишилися задоволені! Вирішили це зробити традицією для випускників дитбудинку. На згадку лишилися гарні зворушливі фото…».
«У Сумах є така дівчина, яка не підведе!»
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Інна прийняла рішення разом із синочком повернутися до Кириківки, де мешкала мама. Туди з’їхалася й частина рідних їхньої великої сім’ї. По дорозі на рідну Великописарівщину назустріч автівці жінки сунула російська техніка. «Ми, як, мабуть, і всі інші пересічні українці, не знали, на що очікувати, – розповідає Інна Анатоліївна. – Коли Охтирка дала відсіч – розпочалися «прильоти». Через декілька днів до нашого населеного пункту заїхали захисники. Та були великі проблеми з продуктами, ліками. Спочатку я пороздавала людям проднабори, які привезла із собою з Сум. А всі кошти, які були на рахунку БФ, перерахувала на соцслужби для потреб дітей.
Та дзвінків було дуже багато. Особливо з приводу ліків – при серцевих хворобах, цукровому діабеті, онкології. Тож нічого не лишалося, як полишити Кириківку в їх пошуках. Їздили з чоловіком на Полтаву, назад поверталися «кущами». Дорога Охтирка-Полтава-Суми тривала близько 9 годин, доводилося оминати орків.
Роздавали ліки в Сумах самостійно, піднімаючись пішки на 14-16 поверхи. Відправляли майже по всій області. Із Сум – знову на Полтаву, поверталися з медикаментами вже на Охтирщину. Коли не було зв’язку – спілкувалася з мешканцями сіл за допомогою записок. Також потребу надавали сімейні лікарі. Часто сама виїздила автівкою – і за списком видавала. Люди плакали… Ці часи неможливо забути».
Фінансами для медпрепаратів дуже допомогла знайома з Швейцарії, яка перераховувала кошти на БФ. Тож за часів окупації області благодійникам із «Геометрії добра» вдалося запастися й ліками, й інсулінами. Директорка однієї із полтавських аптечних мереж діставала все необхідне.
Вже коли весною 2022-го ворога прогнали за межі Сумщини, стало більш спокійніше. Почали працювати аптеки, у магазинах побільшало продуктів – фонд поступово переключився на допомогу захисникам із Сумщини. Як знайомим, так і незнайомим. Спочатку відшивали деталі амуніції (розгрузки, плитоноски тощо), яких на той час не вистачало. Далі розпочалися запити на тепловізори, біноклі. Згодом – переключилися на ремонт придбаних автівок, аби вони могли пересуватися по бездоріжжю. Та перейшли на тактичну медицину (аптечки, турнікети та ін.). «Нас продовжують підтримувати знайомі зі Швейцарії, коли тяжко – самі організовуємо збори. Приємно, що донати роблять мої пацієнти. Паралельно допомагаємо й цивільним. Кошти надавалися із Сербії та Німеччини. Люди з-за кордону повірили, «що у Сумах є така дівчина, яка їх не підведе».
Робота у напрямку підтримки військових триває.
Для бажаючих допомогти:
– Реквізити: БФ «Геометрія Добра» – IBAN
UA533077700000026001311122830
ИНН/ЄДРПОУ
44160715.
Як зізналася нам Інна, опускати руки, коли дуже важко, їй не дозволяє 9-річний син Захар. Дитина навіть готова поділитися своїми зібраними «копієчками» з іншими. Допомагає й підтримує чоловік Сергій. Тож «Геометрія добра» продовжує робити добрі справи, наближати Перемогу!