Владислав Шкромада — інспектор-кінолог кінологічного центру ГУНП в Сумській області, який з 2016 року присвятив своє життя роботі з чотирилапими напарниками. Його професія — це не лише робота, а й покликання, де головними якостями є терпіння, наполегливість і любов до тварин.

Із самого початку своєї служби Владислав знав, що його професійний шлях буде пов’язаний із тваринами. Після вибору кінології він жодного разу не пошкодував, адже працювати з собаками, як він сам каже, іноді набагато легше, ніж із людьми.

«Собака — це відданий партнер, але працювати з ним — це, наче виховувати дитину. Ти мусиш постійно знаходити нові підходи, бути уважним до її потреб і готовим до викликів», — ділиться кінолог.

Напарник поліцейського – Ульф, німецька вівчарка, навчена пошуку наркотичних засобів. Владислав познайомився з ним, коли тому було лише два місяці. Нині Ульф – не лише напарник, а й справжній член родини. Також у кінолога є ще одне цуценя, яке проходить навчання на слідового собаку, здатного знаходити людей за запахом.

Кожен службовий пес має свою спеціалізацію, і правоохоронець ретельно підходить до їх підготовки. Він зазначає, що кінолог повинен бути не лише тренером, а й психологом, який розуміє поведінку тварини.

Із початком війни на сході України службові собаки зіткнулися з новими викликами. Їх використовують не лише для обшуків, а й на блокпостах. Ульф разом із Владиславом працював на Донеччині. Там собака мусив адаптуватися до стресових умов: вибухів, зміни клімату, нових обставин.

«Для собаки війна — такий самий виклик, як і для людини. Важливо привчати тварину до гучних звуків із самого дитинства, щоб у роботі вона залишалася зосередженою», — розповідає кінолог.

Владислав згадує випадок, який стався на початку його кар’єри. Під час обшуку у сільській хаті Ульф подавав знак на піч, але там нічого не знайшли, окрім залишків попелу. Проте пес вдруге і навіть втретє вказував на це місце, тому кінолог вирішив довіритись напарнику і ретельно вивчити вміст печі. Так завдяки наполегливості собаки вдалося виявити згорток із наркотиками в самій золі.

Для Владислава важливо постійно вдосконалюватися. Він запозичує європейські методики, бере участь у тренінгах і обмінюється досвідом із колегами. На його думку, розвиток кінолога — це розвиток його собак, а систематична робота приносить найкращі результати.

«Бути кінологом — це постійне навчання. І не лише для собаки, а й для себе. Лише так можна досягти справжнього розуміння й довіри між напарниками», — переконаний Владислав.

Його історія — це приклад відданості своїй справі та любові до тварин, які стають надійними помічниками у забезпеченні безпеки населення.