“Це була не команда, це була сім’я”. Тренер сумської баскетбольної команди про досягнення сезону
Ярослав Ковальов десять років працює головним тренером “Збірної Сумської області баскетбольного клубу “СумДУ” та студентської команди сумського вишу. Суспільному чоловік розповів про здобутки команди.
У сезоні 2023/2024 років, говорить пан Ярослав, його команди мають певні здобутки: “Ми були п’ятими у вищій лізі. Це п’ятірка кращих клубів – на це момент там були “Прометей”, “Самбір”, “Молодіжна ліга” — це третє місце було в цьому році. Чемпіони студентського спорту. Чемпіони з 3х3 кубка України, “Бронзові” призери чемпіонату світу з 3х3. Тому, я вважаю, що в кожній лізі і в кожному виді, де ми виступали, ми завжди були на п’єдесталі пошани”.
Минулого тижня Ярослав Ковальов, як тренер збірної команди України U-18, взяв участь у чемпіонаті світу з баскетболу 3х3 у цій віковій групі. З цією командою Ярослав працює другий рік. Торік на юнацьких Олімпійських іграх підопічні Ярослава Ковальова зупинились в кроці від четвірки кращих. Цього року — у кроці від медалей.
Двоє з чотирьох гравців збірної — Богдан Бур та Максим Грищук мають досвід виступів у сумській команді. В першому матчі чемпіонату світу збірна України перемогла Киргизстан – 21:6. У другому матчі українці дали бій збірній Словенії та поступились у два очка – 19:21. Потім були французи, хлопці Ярослава Ковальова здолали їх з рахунком 21:19. У чвертьфіналі українські збірники зустрілась з командою Латвії, перемогли латвійців (21:12) і вийшли у півфінал. У півфіналі у два очка програли іспанцям (19:21) і через пів години в матчі з французами знов зазнали поразки — 12:21.
“Ми були одним цілим. Я з ними, з хлопцями сидів за одним столом. В цьому році це була не команда, це була сім’я. Ми були разом протягом трьох тижнів. І програли, і виграли ми разом. Хоча, я скажу, я сам би вийшов на майданчик, коли грали за третє місце, і за вихід у фінал”, — ділиться Ярослав Ковальов.
Про четверте місце на чемпіонаті світу тренер говорить: “Якщо брати, дивитися, що в п’ятірці кращих команди Штатів, Іспанії, Франції, то я скажу, це може виглядати як вдалий виступ. А для мене, як тренера — це не провал. Це розчарування, тому що коли ти бачиш, що ці хлопці стільки віддали сил, стільки енергії, працювали, то я скажу, що вони заслуговують трішки більшу нагороду”.
Заняття спортом наразі — це можливість розвиватися, говорить тренер: “Країна повинна жити. Розвиватися. Всім показувати, що ми незламні. І прикладом є, ще раз повторюся, це хлопці з ЗСУ, які для нас роблять все, що ми жили, розвивалися, а ми постійно повинні їм допомагати”.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ