Цеглу кластимуть по-жіночому, а будинки пофарбують у рожевий? У Сумах знайшли «гендер» навіть у руїнах

Поки Суми оговтуються від чергових прильотів, а комунальники латають дірки в бюджеті та на дахах, у мерії знайшли нову розвагу. Тепер відбудовувати місто будуть не просто руками, а з «гендерною чутливістю». Схоже, просто покласти цеглу — це вже вчорашній день. Тепер треба робити це так, щоб ШІ-інструмент GenPlan залишився задоволеним.

Гендерний ШІ: Коли штучний інтелект розумніший за реальний?

На днях у Сумах тестували інноваційний сервіс на основі штучного інтелекту, який аналізує стратегію розвитку громади на «інклюзивність». Виявилося, що головна біда наших стратегічних планів — це брак «гендерно чутливої мови».

Що це означає на практиці? У публікації мерії цей «брєд» так ніхто і не пояснив. Можливо, тепер жінок-будівельниць будуть першими пускати на об’єкти відбудови? Або, щоб остаточно відповідати принципам рівності, всі відновлені будинки почнуть фарбувати у ніжний рожевий колір? Бо без «розподілу даних за статтю та віком» стіни, мабуть, стоятимуть гірше.

«Золотий» інтелект Сумщини: Мільйони на порожньому місці

Поки ми сміємося з «гендерно чутливої відбудови», хтось на цьому непогано заробляє. Знайомтеся — ГО «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини». Саме ці «світлі голови» освоюють чималі кошти на розробці незрозумілих програм.

Згідно з офіційними даними «Прозоро» та ЄДР, фінансові успіхи цієї ГО під час війни просто вражають:

• 2023 рік: понад 7 мільйонів гривень доходу.
• 2024 рік: понад 18,5 мільйонів гривень доходу
• 2025 рік: понад 18,5 мільйонів гривень доходу
• 2026 рік: очікують злет до рекордних 34 мільйонів гривень!

Найцікавіше, що до 2025 року в організації офіційно працювало нуль осіб. Лише минулого року там з’явилося два працівники. Непоганий такий бізнес: виробництва немає, штату майже немає, зате дохід — 18,5 мільйонів гривень. Жити у прифронтовому місті та «аналізувати гендерні розриви» виявилося неймовірно вигідною справою.

Парадокс Васильєва: Почни з себе!

Керує цим гендерним святом життя ексректор СумДУ Анатолій Васильєв. Організація фактично базується на базі університету (навіть логотип СумДУ на сайті залишити не забули).

Але тут виникає логічне запитання. Ви так завзято вчите місто «гендерній рівності» за мільйони норвезьких крон та бюджетних гривень, але чому в самому СумДУ ректорами завжди були виключно чоловіки? Може, варто почати з себе і нарешті обрати жінку-ректора? Бо кричати про рівність у мерії, сидячи на мільйонних контрактах, — це одне, а реально впроваджувати її у власних стінах — зовсім інше.

Тож чекаємо на наступну стратегічну сесію. Можливо, ШІ порадить нарешті витратити ці мільйони на реальну цеглу, а не на «гендерно чутливі» звіти про неї? Чи просто така корупція в Сумах – витрачати мільйони на “гендери” замість реальної відбудови міста?

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ