Хто нагрів руки на шкільному котлі?
Чугунний котел вагою майже 2,5 тонни демонтували з навчального закладу на Недригайлівщині й продали за копійки. Останнє стверджують депутати місцевої ради. Навіщо знадобилося збувати опалювальний пристрій та чи не залишаться взимку школярі віч-на-віч із лютими морозами, далі.
Котел у Томашівській школі був уведений в експлуатацію в далекому 1985 році й вірою та правдою прослужив понад тридцятиріччя. Зрозуміло, після тривалої роботи «зносився» й останнім часом став пропускати воду. Витік був дуже великим, розповідає начальник Недригайлівського відділу освіти Альбіна ХОМЕНКО. Мокрі стіни, вікна, в одному з класів навіть довелося зривати підлогу, говорить посадовиця. Тож скликана спеціальна комісія винесла вердикт: котел потрібно замінювати.
Під керівництвом фахівців відділу освіти були проведені роботи з демонтажу й пристрій здали на металобрухт. От тільки виручена сума, за спостереженнями депутата районної ради Сергія СВИРИДЕНКА, замала. Котел, який демонтували, важив 2 тисячі 300 кілограмів, уторгували ж за нього тільки 6 тисяч 400 гривень, говорить депутат, тобто навіть менше, ніж за звичайний метал, ціна на який коливається в ме-жах 2,80 гривень за кіло. «Це чугунний металобрухт, наскільки я розумію, чавун не 2,80 і не 10 гривень коштує»,- зауважив він.
Тінь підозри впала на начальника господарської групи відділу освіти, якому, за словами Альбіни ХОМЕНКО, цілком і повністю було доручено займатися питанням демонтажу та продажу. Хоч у справу, запевняє головна освітянка, максимально вникала й сама, але ж довіряла колезі, бо підстав чинити інакше не було – на посаді чоловік уже давним-давно, керівник, мовляв, із багаторічним стажем.
Можливо, така довіра була помилкою молодого керівника, кається Альбіна Миколаївна, адже очолює Недригайлівський відділ освіти всього 4 місяці.
Сам же начальник господарської групи Валерій БУЗОВ стверджує: утилізувати котел мали тільки на спеціалізованому підприємстві, яке могло б здійснити безготівковий розрахунок. Таких підприємств неподалік небагато, тож довго вибирати не довелося. Уклали договір з обласним товариством, яке займається утилізацією відходів металів, є й акт виконаних робіт, а кошти надійшли на баланс відділу освіти.
Чи продешевили, чи зробили вигляд – залишається здогадуватися. Як би там не було, з початком холодів у школі треба топити, тож постало питання придбання нового твердопаливного котла. На все про все з районного бюджету знадобиться чверть мільйона гривень, деякі витрати повинна взяти на себе й Томашівська сільська рада.
Депутати засумнівалися, чи варто виділяти такі кошти, адже школа – малокомплектна, не виключено, що за декілька років вона перетвориться на початкову, а то й зовсім закриється. Вплине на заклад і адміністративна реформа, упевнена начальник управління розвитку сільських територій Надія ВЕРЕТІЛЬНИК: «…ця школа, як і сільська рада, плавно перейде в Коровинську об’єднану громаду», – зазначає вона.
Та питання закриття навчального закладу не буде порушуватися принаймні найближчих 5-7 років, прогнозує Альбіна ХОМЕНКО. Посадовиця зазначає: зараз у навчальному закладі нараховується 29 учнів, наступного року має бути 27, а далі – зростання. Дійсно, якщо утвориться Коровинська громада, є підстави допускати, що Томашівська школа стане її філією, говорить освітянка.
Щоб не витрачати великих коштів, було розглянуто безліч пропозицій, стверджує вона, зокрема й те, щоб не купувати, а використати два наявні, меншою потужністю, та поставити в одному приміщенні кілька приладів ніхто не дозволить.
Якщо робити – то робити капітально, вважає дехто з депутатів, треба не тільки замінити котел, а й повністю відремонтувати систему теплопостачання, бо зроблена вона не правильно. Та таке бюджету не по силах – дорого коштує сама проектна документація, не говорячи вже про систему опалення. Тож поки депутати вирішили виділити кошти на котел.
Крім того, цього року націлені зробити реконструкцію системи газопостачання адмінбудівлі районної ради за 110 тисяч гривень та відремонтувати комерційний вузол обліку газу для закладів відділу освіти, на що заклали 541,6 тисяч.
Джерело: Новий погляд Роменщини