Як у Сумах допомагають працівникам комерційного сексу
За фахом — кравчиня, проте вже сім років працює в соціальній сфері. Людмила Токарь — соціальна працівниця, вона консультує та підтримує клієнток громадської організації “Клуб “Шанс”.
Дівчата, які до неї звертаються за допомогою, працюють в сфері комерційного сексу. Сюди, до кабінету Людмили, вони приходять аби протестуватися на ВІЛ, взяти роздаткові матеріали: презервативи й лубриканти, журнали та брошури. Та чи не найосновніше — сюди вони приходять поспілкуватися, пише tribuna.sumy.ua.
Людмила говорить, за сім років роботи пройшла всі стадії: від сорому говорити з клієнтками про контрацепцію до поєднання в собі якостей психолога, медика й соціального працівника.
Її соціальна робота розпочалася з організації “Крок назустріч”. Туди вона прийшла у 2014 році й допомагала жінкам комерційного сексу.
Спочатку мені було дико. Інші соціальні працівники дуже спокійно консультували клієнтів на тему презервативів, захищеного сексу, використання лубриканту. А мені було так незручно, некомфортно, дивно.
Люда розповідає, тоді дівчатам, які працюють в секс-індустрії, видавали не один класичний варіант презервативів. Обрати можна було з різних: неонові, ребристі, чоловічі, жіночі тощо.
І мені, як соціальній працівниці, потрібно було пояснити, навіщо і як працює, наприклад, жіночий презерватив. Перший час я так ніяковіла. А потім сказала собі: “Це життя, всі користуються презервативами та лубрикантами. Врешті, всі займаються сексом, якщо звідкись беруться діти”.
Зараз Люда каже, що специфіка її роботи — просто життя, а говорити про контрацепцію можна так само спокійно, як про приготування борщу. Але тоді, у 2014 році, вона багато читала професійної літератури та відвідала не один тренінг для соціальних працівників.
До сих пір читаю всі журнали та брошури, які видаємо дівчатам. Здавалося б, знаєш про ВІЛ все, але щось нове завжди можна знайти.
Специфіка роботи
Організація “Крок назустріч”, у якій працювала Люда, три роки тому об’єдналася з громадською організацією “Клуб “Шанс”, що діє на Сумщині вже 15 років.
Тож Людмила стала фахівцем із соціальної роботи в “Клубі “Шанс”. Тут вона також допомагає працівникам комерційного сексу. Говорить, список послуг для клієнток змінився: зникли деякі позиції з роздаткових матеріалів і більше немає можливості тестувати швидкими тестами на деякі інфекції, що передаються статевим шляхом. Але як і раніше дівчатам безкоштовно видають засоби контрацепції, лубриканти, літературу, тестують на ВІЛ і консультують.
Окрім роботи в стаціонарному пункті, двічі на тиждень Людмила виїжджає на вечірні рейси Сумами з мобільною амбулаторією організації. Це — великий автобус, усередині поділений надвоє. В одному відділенні — столик, чотири сидіння та різні шафи, в них — роздаткові матеріали медичного призначення та тематичні журнали, брошури. В іншій частині амбулаторії, за щільними дверима — медичний кабінет із гінекологічним кріслом. Колись у планах було брати із собою лікаря, який міг би обстежувати жінок. Проте, саме цю ідею не реалізували.
У нас є дівчата, які принципово не приходять до мене в офіс. Для них єдиним можливим варіантом зустрічі є саме автобус. А так, різниці в послугах немає. Єдине — по графіку комусь може бути зручніше чи ближче прийти після роботи саме до мобільного пункту.
Про клієнток організації та особливий підхід
Клієнтки Люди — дівчата з різними історіями. Приходять і зовсім юні дівчата, і жінки близько 50 років, які працюють у секс-індустрії. Є заміжні дівчата, дівчата з дітьми, жінки, у яких чоловіки мають залежності тощо. Більшість із них іде тестуватися на ВІЛ і поговорити, паралельно беруть презервативи і лубриканти.
Нові дівчата приходять дуже полохливі — бояться, що в них будуть просити особисті дані. Люда пояснює, жодної інформації громадська організація “Клуб “Шанс” не збирає, паспорт соціальні працівники не просять. Кожному клієнту присвоюється індивідуальний код і видається спеціальна пластикова картка. Усі послуги для дівчат — анонімні та безкоштовні.
Сучасне покоління працівниць комерційного сексу, які отримують допомогу в “Клуб “Шанс”, дещо відрізняється від перших клієнток, — говорить Люда. Молодь почувається більш вільно та розкуто. У свою чергу, сама сфера комерційного сексу в Сумах з роками не дуже змінилася. Дехто перейшов працювати в інтернет, але більшість жінок працює так, як звикла.
Загалом, клієнтки ходять не один рік. Але для цього важливо з першої зустрічі налагодити контакт: не сполохнути, не злякати.
Не всі люди готові відкриватися та бути відвертими з першої хвилини розмови. Як налаштовую їх? Усмішкою. Пропоную чаю, кави. Якщо погоджується — це вже половина успіху, адже точно зав’яжеться розмова.
Люда каже, в такій роботі головне не бути грубою, відчувати людину. І вміти вислухати. “Я люблю слухати. Але якщо бачу, що від мене очікують поради чи коментаря — з легкістю поділюся своєю думкою. Можу поспівчувати, але можу й насварити, якщо бачу, що людина чинить неправильно”.
Про допомогу соціальних працівників
“ВІЛ гуляє планетою”, — говорити про важливість допомоги дівчатам, які працюють в секс-індустрії, Людмила починає з цієї фрази.
Видавати презервативи та лубриканти, а також постійно тестувати на ВІЛ працівників комерційного сексу, — стратегічно важливе рішення в контексті профілактики поширення захворювання.
Людмила показує упаковки швидких тестів. Пояснює, 15 хвилин буде достатньо, щоб знати результат стосовно наявності ВІЛ-інфекції в організмі. Проте, говорить, не вистачає тестів на гепатит С.
Більшість моїх клієнток роблять апаратні манікюри, ходять до гінекологів, стоматологів і мають ризик зараження не лише ВІЛ, а й гепатитами. Проте, наразі ми не можемо робити їм тести на ВГС. Для цього напрямку вони не передбачені.
За три роки роботи в “Клуб “Шанс”, говорить Люда, позитивних результатів на ВІЛ у клієнток не було.
Я вважаю, що профілактика розповсюдження ВІЛ серед груп ризику, дала свій позитивний результат. Багато років поспіль ми з колегами видавали презервативи та розповідали про важливість контрацепції, регулярно тестували та мотивували клієнтів свідомо ставитися до свого здоров’я. Ми продовжуємо щоденно це робити та бачимо ефект.
Більшість дівчат тестуються постійно, але є й ті, які навідріз відмовляються проходити тест. У кожного свої мотиви та ситуації. Люда каже, підхід можна знайти до кожної. Головне — любити те, що робиш.
Коли я була маленькою, обожнювала один мультфільм. Назву не можу згадати, але завжди плачу, коли про нього розповідаю. Там була єдина фраза, заради якої я його дивилася: “Роби людям добро та кидай його у воду”. Тобто, роби добро і нічого не чекай навзаєм, життя саме тобі віддячить. Так я і несу роками цю думку. Допомагаю дівчатам, пропускаю їх історії через себе, і вірю, що роблю для них користь. Їм стає легше, а від цього — і мені.
***
Робота громадської організації “Клуб “Шанс” щодо профілактики, покращення діагностики, супроводу лікування соціально значущих захворювань фінансується за кошти Державного бюджету України та Глобального Фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.